22 - День Соборності України Відзначається щорічно з 1999 р. З 30 грудня 2011-го святкувався як День Соборності та Свободи України. 13 листопада 2014 р., відповідно до Указу Президента України № 871/2014, свято було відновлено як День Соборності України 110 років від дня народження Гафії Петрівни Візичканич (1912–1993), української майстрині художнього ткацтва; 23 - 190 років від дня народження Едуара Мане (1832–1883), французького художника 150 років від дня народження Поля Ланжевена (1872–1946), французького фізика, громадського діяча 120 років від дня народження Павла Матвійовича Усенка (1902–1975), українського поета, журналіста 75 років від дня народження Сергія Захаровича Заремби (1947–2003), українського історика, краєзнавця, пам’яткознавця; 24 - Міжнародний день освіти Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A / RES / 73 / 25 290 років від дня народження П’єра Огюстена Карона де Бомарше (1732–1799), французького драматурга, публіциста 150 років від дня народження Юлія Ісайовича Айхенвальда (1872–1928), російського літературного критика, перекладача, народженого в Україні (Німеччина) 100 років від дня народження Ірини Степанівни Павликевич (1922–1945), української діячки ОУН-УПА, педагогині
Яким бібліотечним послугам надаєте перевагу?
 
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Постать в історії

There are no translations available.

altРостислав Братунь

Зараз Різдв’яний час. Саме в такий час, 7 січня 1927 року, 95 років тому прийшов у світ український поет, один із засновників Товариства Лева, «останній романтик» (за словами І. Калинця) – Ростислав Братунь (1927-1995).

Ростислав Братунь – той, хто в 1990 році зі сцени палацу «Україна» в Києві у прямій трансляції заявив: «Різдво іде, і нехай дорогами нашої країни йдуть вертепи, лунає коляда та щедрівка!». Завдяки цій заяві дівчата і хлопці з «Товариства Лева» вперше за 70 років з української сцени на весь Радянський Союз заспівали «Радуйся, Земле, Син Божий народився». 

 

 

Донька Ростислава Братуня Наталія Колесніченко-Братунь (викладач, дипломат, письменниця) в інтерв’ю з Іриною Квасницею (23.11.2016 р.) розповіла про настрій, який панував в родині Братунів перед Різдвом: «У батька 7 січня був день народження, і я пам’ятаю, як відповідально готувалися до цих двох свят, що в нашій родині так вдало переплелися. У мене в пам’яті назавжди залишилися ті запахи різдвяного печива, страв, що насичували стіни, коридори, усю нашу оселю… Я пам’ятаю цю керовану, а часом і не керовану метушню моїх бабусі і мами при підготовці свята. Неповторна урочистість Святої вечері, коли за столом збиралась уся родина, а потім 7 січня різдвяний обід об’єднувався із днем народження батька і за святковим столом збиралась уже чимала компанія друзів і знайомих. А ще, зранку до нас приходив вертеп із консерваторії (а вертепи в ті часи жорстоко переслідувалися радянською владою, тому ходили тільки до надійних людей – ред.) і віншували нас із Різдвом Христовим. Я прокидалась малою під спів цих колядок, які виконувались дуже красивими голосами, і мені здавалося, що то ангели вітають нас з Різдвом".

Життя Ростислава Братуня було пов’язане переважно зі Львовом, хоч народився він на Волині.

Ростислав побачив вперше світ у м. Любомль, навчався у Горохівській середній школі. Його батько Андрій Братунь працював учителем, потім директором шкіл в Горохові і Львові. Був послом до польського сейму від хліборобської партії.

У Львові поет у 1950 році закінчив філологічний факультет Львівського університету. Був головним редактором журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін») (1963-1966), у якому, зокрема, публікував твори замовчуваних авторів Б.-І. Антонича та В. Гжицького.

Разом з Володимиром Івасюком за шість років подарував нам 25 пісень. Серед них: «Ватра», «Ноктюрн осіннього міста», «Перший сніг», «Вогні Львова», «День з тобою» та ін.

Після смерті Володимира Івасюка Братунь писав у спогадах: «…Ми настільки відчували один одного, як про це тільки можуть мріяти поет і композитор».

На похороні Володимира Івасюка у Львові в травні 1979 року поет сказав перше прощальне слово. Це йому коштувало посади голови Львівської організації Союзу письменників.

Ставши народним депутатом СРСР (1989; першим демократичним депутатом від західного регіону України), Ростислав Братунь передав письмове звернення українців Західної України про легалізацію Греко-Католицької Церкви на її батьківських теренах; прорвавшись до мікрофону Другого з’їзду народних депутатів СРСР, відстояв теперішню символіку (жовто-блакитний прапор). Він сказав: «Це прапор моїх дідів і прадідів, це прапор славетної історії моєї України».

Зі своєю дружиною Неонілою Братунь Ростислав Братунь прожив 51 рік. Про їхні зустрічі та любов поет написав багато віршів. Шедевром українського романсу стали «Білі троянди», які поклав на музику Анатолій Кос-Анатольський.

Братунь відійшов у вічність 7 березня (за ін. даними – 8 березня) 1995 року. За словами дружини Неоніли (заслуженого журналіста України), перед самою смертю Ростислав Андрійович раптом сказав: «Мене отравили».

Після смерті поета у великій кімнаті його помешкання залишилися букетики конвалій, котрі він приніс в останній день свого життя для дружини, доньки та онуки.

Пам’ятник Братуню на Личаківському цвинтарі (2001 рік; поле 67) та меморіальну таблицю на його будинку (вул. Грицая, 8; 1996 рік, бронза) зробив відомий скульптор Еммануїл Мисько.

Використана література:

Козирєва Тетяна. Газета «Зеркало тижня». – 2007. -№ 1;

Наталія Колісніченко-Братунь («Спадщина України». Актуальні інтерв’ю; 23.11.2016; розмову вела Ірина Квасниця);

Петрій Ігор. Братунь Ростислав // Енциклопедія Львова. Т. 1 / За ред. А. Козицького та І. Підкови. – Львів, 2007. – С. 281.

Фото:

поет Ростислав Братунь з дружиною Неонілою

Підготувала Наталя Звольська

 

 

 

 

 

Книга - це культурна цінність