6- День Збройних Сил України Відзначається щорічно відповідно до Постанови Верховної Ради України № 3528-ХІІ від 19.10.1993 р. 150 років від дня народження Миколи Кіндратовича Вороного (1871–1938), українського поета, перекладача, журналіста, критика, театрознавця, громадсько-політичного діяча Дату народження подано за УЛЕ, ЕСУ, біографічним довідником «Мистецтво України»; за іншими даними народився 19.12.1871 р. 150 років від дня народження Миколи Леонтійовича Юнаківа (1871–1931), українського військового та громадського діяча, генерал-полковника Армії УНР 100 років від дня народження Ірини Гаврилівни Михайличенко (1921–1977), української артистки балету, педагога; 7- День великомучениці Катерини Міжнародний день цивільної авіації Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/51/33 День місцевого самоврядування Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 1250/2000 від 25.11.2000 р. 80 років від дня нападу (1941) Японії на Перл-Гарбор (Гавайська морська операція), що стало приводом для вступу США у Другу світову війну 210 років від дня народження Миколи Леонтійовича Устияновича (1811–1885), українського письменника, священника, громадського діяча 80 років від дня народження Леоніда Івановича Філенка (1941–2003), українського архітектора; 8- 120 років від дня народження Дмитра Прокоповича Гордієнка (1901–1974), українського письменника, журналіста Дату народження подано за біобібліографічним довідником «Письменники Радянської України, 1917–1987», ЕСУ, інтернет-ресурсами; за іншими даними народився 09.12.1901 р.; 9- Міжнародний день пам'яті жертв злочину геноциду, вшанування їхньої людської гідності й попередження цього злочину Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/69/323 Міжнародний день боротьби з корупцією Відзначається відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/58/4; 10- День захисту прав людини Відзначається щорічно відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/423 (V) 120 років від дня вручення (1901) першої Нобелівської премії 200 років від дня народження Миколи Олексійовича Некрасова (1821–1878), російського письменника, поета, публіциста, журналіста, народженого в Україні 80 років від дня народження Ігоря Дмитровича Поклада (1941), українського композитора
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

СХИЛІМО ЧОЛО "ПЕРЕД МОГИЛАМИ МІЛЬЙОНІВ МУЧЕНИКІВ, ЩО БУЛИ ЗАМОРДОВАНІ КОМУНІСТИЧНОЮ МОСКВОЮ... ГОЛОДНОЮ СМЕРТЮ В 1933-МУ РОЦІ" : СТАТТЯ О. ВОРОПАЯ "ГОЛОД"

There are no translations available.

alt

- Боже ж мій, - чим же я буду дітей годувати?! Плакала вдова в селі Курилівці, Хмельницького району на Вінничині.

- Пусть дохнуть вмєстє с табой! – відповів замісник начальника політвідділу Уладівської МТС – молодий москаль з «горада Леніна»…

Це слова з статті «Голод» українського етнографа, біолога, письменника в еміграції Олекси Воропая журналу української молоді «Авангард» за 1972 рік (Ч. 2 (112). – С. 101.

 

 

 

На думку О. Воропая, голод в Україні організував ворог-окупант, червона Москва. Навіщо? Щоб цією нечуваною за своєю жорстокістю карою скорити непокірну Україну.

З 1929-го року почалася  «суспільна колективізація на базі ліквідації куркуля, як класу». Селяни сприйняли колективізацію, як новітню форму рабства. Відверто протестували.

В 1930-1931 рр. в окупованій більшовиками Україні виникли селянські повстання. Перебіг подій був таким:

Червень 1931-го року. Повстання селян у селі Михайлівці, Дунаєцького району на Кам’янець-Подільщині. Під командуванням Дьоміна село спалено артилерійським вогнем. «Сталінськими героями» вивезено з села понад три сотні чоловіків і п'ятдесят жінок, які більше до села не повернулися.

1930 рік. Повстання в селі Рудківці на Поділлі. Енкеведисти увірвалися в село, відібрали 28 осіб найактивніших селян. Двоє з них – Гайдученка Івана і Прохницького Остапа розстріляли на місці, без суду. Інших вивезли і доля їх не відома.

1929-1930 рр. Повстання на Білоцерківщині під керівництвом отамана Шпака, який наводив жах на комуністів-москалів.

Повстання на Київщині, яке очолив петлюрівець Врублєвський. Більшість членів його групи були колишніми червоними партизанами, які роздивилися – за що вони колись боролися.

Відомі в той час масові повстання на Кубані, Дону.

Москва розуміла, що це початок українсько-російської війни, так, як це було в 1918-1921 рр.

Відвертої боротьби комуністи боялися, бо широкі маси населення були проти них. Тому червона Москва обирає голод. 35-мільйонний народ підрадянської України морять голодом.

Готуючи злочин, Москва спирається, на думку О. Воропая, на комуністів-москалів, кримінальних злочинців та морально-негідний елемент.

В 1932-му році, після збору врожаю, Україні накинуто непосильні плани хлібозаготівлі та ін. сільськогосподарських продуктів. Зруйнована колективізацією Україна не може виконати ці плани.

Тому, під натиском Москви, Рада Народних Комісарів УССР від 6 грудня 1932 року виносить постанову:

«… 1) Негайно стримати довіз до тих місцевостей (місцевостей України, що не виконали плану)… Державні і кооперативні крамниці замкнути, а крам вивезти;

2) заборонити торгівлю продуктами першої потреби, що досі провадили колгоспи і одноосібні господарства;

4) переглянути особовий склад адміністрації і господарчих організацій і усунути з них ворожі елементи; …

Під особливу опалу потрапили Харківська, Дніпропетровська, Одеська області.

В Україну приїхали П. П. Постишев (на посаду секретаря ХЦК КП (б) У), Хатаєвич (на посаду секретаря обкому Дніпропетровської обл.), Вегер (на посаду секретаря обкому Одеської обл.), Балицкий (на посаду начальника НКВД), «десятитисячники» (10 тис. «досвідчених та перевірених» комуністів з Москви і Ленінград), понад 600 політвідділів МТС і радгоспів з Москви та Ленінграду (кожен політвідділ складався з 5 чол.).

Вони згуртували навколо себе місцевих комсомольців і активістів.

Зграї цих хижих людей ходили від хати до хати по Україні, шукаючи хліба. Вони пробивали залізними щупами підлогу, штурхали стіни, скопували подвір’я, город, сад, їздили по полях та левадах. Все, що знаходили – забирали: зерно, борошно, крупи… Почалося те страхіття, яке О. Воропай назвав «сатанинським шалом».

Схилімо чоло "перед могилами мільйонів мучеників, що були замордовані комуністичною Москвою голодною смертю в 1933-му році".

Підготувала Наталя Звольська

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: