18 - 125 років від дня народження Адольфа Йосиповича Страхова [справж. – Браславський (1896–1979)], українського скульптора, графіка 19 - 160 років від дня народження Василія [в миру – Дмитро Іванович Богдашевський (1861–1933)], українського церковного діяча, богослова, історика філософії, перекладача 110 років від дня народження Миколи Івановича Кузьміна (1911–1988), українського піаніста, музикознавця, педагога Дату народження подано за ЕСУ, інтернет-ресурсами; за іншими даними народився 11.09.1911 р. 20 - Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 42/2005 від 17.01.2005 р. 80 років від дня народження Владислава Володимировича Гончарука (1941), українського вченого в галузі хімії, фізики, біології і технології води, який розробив концепцію поліпшення питного водопостачання населення України 21 - 140 років від дня народження Олексія Феодосійовича Вангенгейма (1881–1937), російського вченого-метеоролога, еколога, організатора та першого керівника Єдиної гідрометеорологічної служби СРСР, народженого в Україні Дату народження подано за ЕСУ; за іншими даними народився 22.10.1881 р., 23.10.1881 р., 04.11.1881 р. 100 років від дня народження Сергія Михайловича Мушника [справж. – Мушников (1921–1994)], українського поета, прозаїка
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Електронний каталог
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

17 жовтня - 85 років від дня народження Івана Драча

There are no translations available.

alt17 жовтня 2021 року виповнюється 85 років від дня народження видатного українського поета, перекладача, кіносценариста, драматурга, державного і громадського діяча Івана Драча (1936-2018).

«Цей поет, як ніхто інший, міг говорити про Україну, вкарбовуючи в нашу пам’ять безсмертні образи «калини-аристократки з репаним корінням», свого рідного села Теліжинці…» - так про Івана Драча написав у 2018 році ректор Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Микола Поляков. Ректор назвав Івана Драча «моральним авторитетом своєї епохи,…, людиною енциклопедичних знань, широкої й доброї душі зі вродженим почуттям гумору», «справжнім українцем, який прагнув гідно представити свою країну у світі».

 

 

 

Іван Драч народився, як відомо, у селі Теліжинцях на Київщині в сім’ї робітника радгоспу. У його творчості відчувається велика любов до рідного села:

«З Теліжинець калина проросла, …

Щоб міг до неї серцем притулитись

В цій завірюсі, в скрусі світовій…».

Хіба не хочемо ми іноді в «завірюсі» життя притулитися до калини біля батьківської хати? Бажав цього й Іван Драч. І вмів так гарно, поетично передати своє бажання.

Або ж, щоб село «не втекло», - Драч обвів його на карті фламастером:

«На старій іще царській карті

Я знайшов своє сиве село

І обвів його чорним фламастером

Щоб од мене воно не втекло».

В одному із віршів збірки «Теліжинці» (1985) ще напередодні Чорнобиля поет поділився мрією, яким би він хотів бачити своє рідне село:

«В Теліжинцях / Ходять тролейбуси / І скоро / Пустять метро - / Так мені снилось…». Гарні сни-мрії мав Драч. І метром тим він багато куди хотів дістатися. «Лишень, - наголошував, - лячно мені / Їхати коло цвинтаря / На останній зупинці / Батько там дивиться /… / Очима совісті».

У 1958 році Іван Драч вступив на філологічний факультет Київського університету, який йому, «вільнодумному студентові», як зазначає Микола Поляков, «не довелося закінчити стаціонарно». «У вересні 1961 р. відновився на заочному відділенні. Пізніше, залишивши навчання, почав працювати в «Літературній газеті» (нині – «Літературна Україна»), куди Павло Загребельний узяв талановитого початківця на роботу до відділу поезії. Згодом І. Драч здобув фах кінодраматурга на Вищих сценарних курсах у Москві, працював у сценарній майстерні кіностудії ім. О. Довженка, у журналі «Вітчизна». Із середини 80-х років – член, а далі голова правління Київської організації Спілки письменників України. На І з’їзді Народного руху України за перебудову (1989) був обраний його головою. Весною 1990 р. став депутатом Верховної Ради України від Артемівського виборчого округу… У 2014 р. очолював Комітет із присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року»».

Іван Драч належав до «шістдесятників». У передмові до книги Івана Драча «Анатомія блискавки. Вибрані твори» (- Харків, 2002) Микола Жулинський виділяє його заслуги: «Іван Драч, як ніхто інший із «шістдесятників», розпочав руйнацію поетичних стереотипів - … «літератури на замовлення»; «формує свою поетичну мову»; створює «шалений танок метафор» («кожна метафора – це яскравий спалах творчої уяви…»).

Наприклад, скульптору Теодозії Бриж Драч присвятив дуже гарну поезію, де є цікаві метафори:

«Знай ситу міру зла й добра веселий голод,
Спізнай усе, як є, і хай сопе юрма...».

І дуже оригінально висловився про роботу з глиною:

«…Занурюй кулани в її ядучу душу,
Їй поперек ламай, прасуй її хребта,
Хай чує твій екстаз...».
У своєму житті Іван Драч пережив жахливу трагедію – смерть сина. Свій біль він вилив у таких рядках:

«… Вирізнили мене з-поміж умів,

Тим, що вбили сина бандити.

За нього киплю. За нього живу,

Ніяк не вмію я животіти…».

Вражають роздуми поета про наступність:

«В розторганому світі молодому

Без нас поділять і добро, і зло…

А ми підем – туди, в Ніщо – додому,

Аби лиш тут Щось билось, Щось було.»

Іван Драч не любив «пихатих столиць». І навіть не хотів там бути похованим:

«…Поховайте мене в Теліжинцях –

Не люблю я пихатих столиць…».

Поет дуже цікаво описав щастя. У нього «щастя – не те, що буде», а «те, що було». А ще  щастя – це «нагода творити добро». І «нагода» ця – «від Бога».

Переважно, життя сприймається радісніше, коли молоді батьки і ми ще юні. В той період легша хода, відчувається повнота життя, щастя. А коли батьки стають значно поважнішими, або й переступають поріг вічності, - хода наша змінюється. Про це дуже гарно написав Іван Драч: 

«І мама ще жива. І ти ще молода.

Як повнота життя бере свої права.

Яка легка хода…»

А потім:

«Минуло все. Поважчала хода…».

Помер Іван Драч у клінічній лікарні «Феофанія» після важкої хвороби легенів. Похований в рідному селі Теліжинцях, поруч із могилою сина Максима.

До 85-річчя від дня народження  Івана Федоровича Драча в «Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці» експонується книжкова виставка «Поет, що йде попереду життя» (приміщення абонементу; з 11 жовтня до 29 жовтня 2021 р.).

Використана література:

Драч І. Ф. Анатомія блискавки: Поезія, проза / Упорядкування, коментарі та примітки В. О. Брюггена; Вступ. ст. М. Г. Жулинського; Худож.-оформлювач О. С. Юхтман. – Харків, 2002. – 509 с. – (Укр. літ. ХХ ст.).

Драч І. Вогонь з попелу. Поезії (З шістдесятих – у дев’яності). – К., 1995. – 120 с.

Поляков М. Іван Федорович Драч. Поет на всі часи (ностальгійно-вдячний есей) // Слово і Час. – 2018. – № 7. – С. 123-125.

Ткаченко А. «На останній зупинці» (безсмертя автора) // Слово і Час. – 2018. – № 7. – С. 125-126.

Фото книг з фондів «Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки»

Фото: Іван Драч приміряється до постатей вірменських мудреців у Матенадарані;

кінорежисер Леонід Осика, сценарист Іван Драч та йог син Максим (1968 рік);

Юрій Щербак, Іван Драч на днях української літератури в Башкирії.

Підготувала Наталя Звольська

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: