04.06 - Міжнародний день безвинних дітей – жертв агресії. Відзначається щорічно відповідно до рішення Надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-7/8 05.06 - Всесвітній день навколишнього середовища.Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/2994 (ХХVІІ); 200 років від дня народження Івана Васильовича Вернадського (1821–1884), українського та російського економіста, публіциста, видавця, журналіста, громадського діяча 06.06 - День журналіста.Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 251/94 від 25.05.1994 р.; 80 років від дня народження Елізи Ожешко (1841–1910), польської письменниці 08.06 - 120 років від дня народження Бориса Павловича Грабовського (1901–1966), українського вченого, винахідника, першовідкривача в галузі електронного телебачення. 09.06 - 160 років від дня народження Євгена Івановича Озаркевича (1861–1916), українського вченого-лікаря, одного із засновників новітньої української медицини. 10.06 - Вознесіння Господнє; 140 років від дня народження В’ячеслава Костянтиновича Прокоповича (1881–1942), українського історика, публіциста, педагога, громадсько-політичного та державного діяча.; 90 років від дня народження Степана Михайловича Литвина (1931–2019), українського поета, перекладача; 70 років від дня народження Василя Миколайовича Шкляра (1951), українського письменника, журналіста, політичного діяча 11.06 - 90 років від дня народження Євгенії Семенівни Мірошниченко (1931–2009), української співачки, педагога, Героя України (2006)
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Електронний каталог
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

На допомогу вчителеві історії

There are no translations available.

alt«Літературна спадщина І. Я. Франка на уроках історії України»

Відомо, що на уроках історії України вчителеві варто використовувати твори літератури, зокрема – літературну спадщину І. Я. Франка. Але, як підкреслює начальник методичного відділу заочного (дистанційного) навчання ХНУ ім. В. Н. Каразіна Татаринов М. В. у своїй статті «Літературна спадщина І. Я. Франка на уроках історії України» (Історія та правознавство. – 2016. – № 24 (448). – С. 16-20), «літературну спадщину І. Я. Франка вчителі історії на уроках історії України або у позаурочний час фактично не використовують». Тому автор демонструє у статті ті можливості вивчення Івана Франка, які стосуються суто історії України, а також - міждисциплінарних зв’язків (історія України – українська література). 

 

 

 

Отже, почнемо з можливостей вивчення Івана Франка, які стосуються суто історії України.

М. Татаринов зазначає, що чинною програмою для 9 класу передбачено ознайомлення з громадсько-політичною діяльністю Івана Франка під час формування радикального руху в Галичині наприкінці ХІХ ст. та утворення Русько-Української радикальної партії (РУРП).

У підручниках для 9 класу наводяться уривки з творів І. Франка для розкриття суті соціально-економічних процесів на українських землях у складі Австро-Угорської імперії другої половини ХІХ ст. (рубрика «Документи і матеріали»: Іван Франко «Як живеться селянам-хліборобам»).

Про творчість І. Франка можна говорити побіжно, вивчаючи тему «Українська література, театр і музика у другій половині ХІХ ст.».

У 10-му класі про життя і діяльність І. Франка, його родини можна довідатися з теми 1 «Україна на початку ХХ ст.» (вступ синів письменника Петра та Тараса до Легіону, їхня безпосередня участь у боях «усусусів», піклування січовиків Іваном Франком в останні його дні та їхній виступ на церемонії прощання з ним).

Але, крім цього, потрібне використання міждисциплінарних зв’язків (українська література – історія України). Як наголошує автор вищеназваної статті Татаринов М. В., «чи не уперше методику міждисциплінарних зв’язків… запропонували автори підручника з історії України Ф. Г. Турченко та В. М. Мороко, подавши до розгляду твір Івана Франка «Борислав сміється».

Татаринов пропонує для вивчення літературної спадщини І. Франка на уроках історії України – складання тез. «Учням 9-х класів можна запропонувати як один із варіантів випереджального домашнього завдання прочитати повість «Борислав сміється» та виписати до зошита тези, що характеризують життя, побут, умови праці промислових робітників на Західній Україні наприкінці ХІХ ст.».

Автор подає орієнтовний вигляд тез. Наприклад:

«Муляри плювали в руки і брали відтак оскарби, кельні та молотки; хлопці та дівчата, найняті до ношення цегли, стогнучи згинали плечі і накладали на себе дерев’яний прилад до ношення цегли, втикаючи два довгих кілки по обох боках шиї, немов у ярмо; … велика машина людської робочої сили зо скрипом, стогнанням та зітханням почала входити в рух».

«Почуття пізнаної кривди додало йому сміливості».

«…Чоловік з роботи жиє, то робота для нього то саме, що житє».

«… У Бориславі дуже тяжко найти помешкання… наплине багато робочого люду та позаймає всі закамарки…».

«… Страшна картина людської нужди і притиску. В Бориславі робота небезпечна, але зато платиться дуже добре. Правда нужденний вид ріпників, казав, що воно щось трохи не так з тим добрим заробітком. Страшне безвідрадне положення такої величезної купи народу… Ріпники розказували страшні події голодної смерті, самовбивства, грабунків… У нужді одного робітника другі зовсім не туралися до нього, не підпомагали його, а лишали на волю божу».

Таранов подає також приклади історичних задач, пов’язані з вивченням творчості І. Франка на уроках історії України. Це виглядає так:

У спогадах про свого батька Миколу Віталійовича Лисенка йог осин писав: «… Вічний революціонер» був створений М. Лисенком в один з липневих днів 1905 року… Несподівано для всіх Микола Віталійович підійшов до рояля… вдарив по клавішах. Звуки все міцнішали, росли, били на сполох… Та ось в мелодію вплелись слова:

«Вічний революціонер –

Дух, що тіло рве до бою…»

Тут же виникло питання, як популяризувати «Вічного революціонера». Друк, звичайно, був неможливий, про концертне виконання не могло бути й мови… За короткий час невеликий гурт вибраної молоді вже розучував «Вічного революціонера»… при зачинених вікнах і дверях, а потім … він пішов у люди…».

Завдання

  1. З'ясуйте, у який історичний період створений цей музичний твір?
  2. У чому полягає соціальна сила цього музичного твору?
  3. Охарактеризуйте національну політику царського уряду Російської імперії щодо української культури у відповідний період національної історії.

«Таким чином, – підсумовує автор статті «Літературна спадщина І. Я. Франка на уроках історії України», – використання літературної спадщини І. Я. Франка на уроках історії України дозволить учителеві творчо застосувати міждисциплінарні зв’язки, «олюднити» історію України, якісно опрацювати теми соціально-економічної, суспільно-політичної та культурної історії нашої держави у період формування індустріального суспільства та забезпечити збагачення учнів «… культурно-історичними традиціями, вихованням шанобливого ставлення до національних святинь, української мови».

Підготувала Наталя Звольська

 

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: