5 травня – 175 років від дня народження Генрика Сенкевича [повне ім’я – Генрик Адам Александр Піус Сенкевич (1846–1916)], польського письменника білорусько-татарського походження, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1905); 100 років від дня народження Артура Леонарда Шавлова (1921–1999), американського фізика, лауреата Нобелівської премії в галузі фізики (1981); 90 років від дня народження Миколи Кіндратовича Кондратюка (1931–2006), українського співака, педагога, музично-громадського діяча; 6 травня – День великомученика Георгія Побідоносця (Юрія Змієборця, Георгія Переможця); День піхоти; 150 років від дня народження Опанаса Івановича Завадського (1871 – після 1910), українського хормейстера, педагога; 100 років від дня народження Олександри Федорівни Селюченко (1921–1987), української майстрині художньої кераміки; 80 років від дня народження Володимира Павловича Небоженка (1941), українського скульптора; 7 травня – 180 років від дня народження Бориса Станіславовича Познанського (1841–1906), українського письменника, етнографа, громадського діяча; 160 років від дня народження Рабіндраната Тагора [Робіндронатх Тхакур (1861–1941)], індійського та бенгальського поета, прозаїка, драматурга, громадського діяча, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1913) ; 80 років від дня народження Олексія Васильовича Кожекова (1941), українського живописця, монументаліста, графіка; 8 травня – 8–9 Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни; День пам’яті та примирення; Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця’ Всесвітній день мігруючих птахів; 100 років від дня народження Миколи Федоровича Козловського (1921–1996), українського фотохудожника, педагога; 80 років від дня народження Олександра Вікторовича Бузилевича (1941–2018), українського кінооператора; 9 травня – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги); День матері’;150 років від дня народження Володимира Михайловича Гнатюка (1871–1926), українського фольклориста, етнографа, мовознавця, літературознавця, мистецтвознавця, громадсько-культурного діяча; 110 років від дня народження Мирослава Никифоровича Григоріїва (1911– 2000), українського художника-графіка, журналіста (США); 10 травня – 100 років від дня народження Юрія Павловича Жбакова (1921–1999), українського актора театру та кіно; 100 років від дня народження Михайла Ілліча Кривенка (1921–2008), українського живописця; 11 травня – 130 років від дня народження Льва Миколайовича Делоне (1891–1969), українського ботаніка, цитолога, генетика, селекціонера; 12 травня – 90 років від дня народження Юрія Олексійовича Луціва (1931), українського диригента, педагога; 13 травня – 100 років від дня народження Йосипа Йосиповича Корби (1921–1988), українського актора, режисера, громадського діяча; 14 травня – 150 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника (1871–1936), українського письменника, громадсько-політичного діяча; 15 травня – Міжнародний день сім’ї; День Європи; День науки; 130 років від дня народження Михайла Опанасовича Булгакова (1891–1940), російського письменника, драматурга, лікаря, народженого в Україні; 130 років від дня народження Костянтина Симоновича Гамсахурдіа (1891–1975), грузинського письменника, філолога, історика, літературознавця, одного з найвизначніших грузинських прозаїків XX ст.; 120 років від дня народження Мойсея Юхимовича Мижирицького [Мойше Хаїм-Берович (1901–1951)], єврейського літературознавця, критика; 110 років від дня народження Макса Рудольфа Фріша (1911–1991), швейцарського прозаїка, драматурга, публіциста;
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Постать в історії

There are no translations available.

alt«НЕВГАМОВНА СТИХІЯ Й ЕКСПРЕСІЯ» ОЛЕКСИ НОВАКІВСЬКОГО

Відомий український живописець Олекса Новаківський (1872-1935) прийшов в українську культуру разом з такими яскравими талантами як Іван Труш, Михайло Бойчук, Модест Сосенко, Олена Кульчицька, а на сході України – Олександр Мурашко, Петро Холодний, Григорій Нарбут. Всі вони утверджували нову естетику національного мистецтва, оперту на багату спадщину українського народу, модерні здобутки сучасного світового мистецтва.

 

 

 

Серед своїх сучасників-живописців О. Новаківський вирізнявся сміливістю образних задумів. В українському малярстві він репрезентував спецефічний тип художника-візіонера, творця масштабних символістських полотен суспільно-патріотичного та філософського звучання. В О. Новаківського це були передусім великі, не раз пророчі візії народного буття («Повінь», «Юр. Поема світової війни»), образи національного відродження України («Пробудження», «Стрілецька Мадонна»), ідеали нескореного лицарського духа нації («Довбуш – володар гір»), ідеї сили та державної волі народу («Ярослав Осмомисл», «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва», «Ярослав Мудрий»), портретна галерея представників інтелектуальної еліти нації (портрети митрополита Андрея Шептицького, Юрія Морачевського, Олександра Барвінського й ін.).

Олекса Новаківський у своїх полотнах показував високу місію і драму творчої особистості в суспільстві («Автопортрет із квіткою», «Мойсей»); розважав над сенсом людського призначення («У задумі»); передавав страх проминальності («Лєда», «Русалка», «Дві баби роздумують над смертю»).

Усі складні світоглядні матерії художник втілив у трансформованих символічних образах, недомовлених, податливих до розмаїтих інтерпретацій.

Олекса Новаківський – яскрава титанічна індивідуальність. В його творах простежується гострий драматизм і водночас пристрасна закоханість в земну, чуттєву красу світу. Звідси ота невгамовна стихія й експресія його малярського почерку.

14 березня 2021 р. виповнилося 149 років від дня народження Олекси Новаківського. На наступний 2022 рік у нього буде ювілей.

На фото:

Олекса Новаківський. Автопортрет. 1910. Картон, олія.

Використано матеріал з Всеукраїнського освітньо-мистецького часопису Арт-клас (1’2017). Серія видань «Мойсей українського Духа», книга 4. Любов Волошин «Митрополит Андрей Шептицький у творчих долях українських художників», ч. ІІ. – С. 15-16, 27.

Підготувала Наталя Звольська (бібліотекар-методист відділу науково-консультативної та методичної роботи ЛОНПБ)

 

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: