5 травня – 175 років від дня народження Генрика Сенкевича [повне ім’я – Генрик Адам Александр Піус Сенкевич (1846–1916)], польського письменника білорусько-татарського походження, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1905); 100 років від дня народження Артура Леонарда Шавлова (1921–1999), американського фізика, лауреата Нобелівської премії в галузі фізики (1981); 90 років від дня народження Миколи Кіндратовича Кондратюка (1931–2006), українського співака, педагога, музично-громадського діяча; 6 травня – День великомученика Георгія Побідоносця (Юрія Змієборця, Георгія Переможця); День піхоти; 150 років від дня народження Опанаса Івановича Завадського (1871 – після 1910), українського хормейстера, педагога; 100 років від дня народження Олександри Федорівни Селюченко (1921–1987), української майстрині художньої кераміки; 80 років від дня народження Володимира Павловича Небоженка (1941), українського скульптора; 7 травня – 180 років від дня народження Бориса Станіславовича Познанського (1841–1906), українського письменника, етнографа, громадського діяча; 160 років від дня народження Рабіндраната Тагора [Робіндронатх Тхакур (1861–1941)], індійського та бенгальського поета, прозаїка, драматурга, громадського діяча, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1913) ; 80 років від дня народження Олексія Васильовича Кожекова (1941), українського живописця, монументаліста, графіка; 8 травня – 8–9 Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни; День пам’яті та примирення; Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця’ Всесвітній день мігруючих птахів; 100 років від дня народження Миколи Федоровича Козловського (1921–1996), українського фотохудожника, педагога; 80 років від дня народження Олександра Вікторовича Бузилевича (1941–2018), українського кінооператора; 9 травня – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги); День матері’;150 років від дня народження Володимира Михайловича Гнатюка (1871–1926), українського фольклориста, етнографа, мовознавця, літературознавця, мистецтвознавця, громадсько-культурного діяча; 110 років від дня народження Мирослава Никифоровича Григоріїва (1911– 2000), українського художника-графіка, журналіста (США); 10 травня – 100 років від дня народження Юрія Павловича Жбакова (1921–1999), українського актора театру та кіно; 100 років від дня народження Михайла Ілліча Кривенка (1921–2008), українського живописця; 11 травня – 130 років від дня народження Льва Миколайовича Делоне (1891–1969), українського ботаніка, цитолога, генетика, селекціонера; 12 травня – 90 років від дня народження Юрія Олексійовича Луціва (1931), українського диригента, педагога; 13 травня – 100 років від дня народження Йосипа Йосиповича Корби (1921–1988), українського актора, режисера, громадського діяча; 14 травня – 150 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника (1871–1936), українського письменника, громадсько-політичного діяча; 15 травня – Міжнародний день сім’ї; День Європи; День науки; 130 років від дня народження Михайла Опанасовича Булгакова (1891–1940), російського письменника, драматурга, лікаря, народженого в Україні; 130 років від дня народження Костянтина Симоновича Гамсахурдіа (1891–1975), грузинського письменника, філолога, історика, літературознавця, одного з найвизначніших грузинських прозаїків XX ст.; 120 років від дня народження Мойсея Юхимовича Мижирицького [Мойше Хаїм-Берович (1901–1951)], єврейського літературознавця, критика; 110 років від дня народження Макса Рудольфа Фріша (1911–1991), швейцарського прозаїка, драматурга, публіциста;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

21 березня - Всесвітній день поезії

altДо Всесвітнього дня поезії у приміщенні «Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки» представлено книжково-журнальну виставку: «Високий стяг душі» (експонується з 15 березня до 31 березня в приміщенні абонементу, 1 поверх).

 

 

 

 

 

Довідка

Справжня поезія народжується з великої любові або такої ж великої нелюбові. Як відомо, шедеври створюються на вищих точках душевних злетів чи зламів.

Майже всі українські митці слова тяжіють до найголовнішої теми – теми України.

Їх об’єднує одне велике почуття любові до рідної землі. І це світле почуття подеколи перетворюється в ненависть і образу за те, що великий народ упродовж століть дозволяє ворогам глумитися над собою, зневажати себе, свою культуру. Такого народу, такої України не хочеться любити, але вона у нас одна, рідна.

Пригадаймо великого Франка: «Я ж не люблю її з надмірної любови».

Василь Симоненко ніби повторює свого славного попередника:

Україно! Тебе я терпіти не можу,

Я тебе ненавиджу чуттями всіма,

Коли ти примітивна й на лубок похожа,

Коли думки на лобі у тебе нема.

(«В букварях ти наряджена й заспідничена…»)

Такі ж мотиви «нелюбові» до рідного народу, що народилися з великої до нього любові, зустрічаємо й у поезії Ліни Костенко:

А ноги довгі, ноги, не котурни.

Б’ють по литках терни і бур’яни.

Стугнить земля. Ідуть великі юрми.

Ти думав – люди, глянув - …!

(«Балада моїх ночей»)

Великому митцеві прикро, гірко й боляче бачити свій народ таким нездалим, безхребетним, безпам’ятним, але у нас іншого немає, як немає іншої України, іншого Києва і Дніпра… Усе це породжує болючі роздуми:

І що їм всім до того, що корчишся ти з болю?

Щоб так страждать за нього, чи вартий цей народ?!

Але ж, але ж, але ж!.. Народ не вибирають.

І сам ти – тільки брунька у нього на гіллі.

Для нього і живуть, за нього і вмирають,

Ох, не тому, що він – найкращий на землі.

(«Циганська муза»)

Ліричний герой Миколи Вінграновського також шукає Україну в Україні:

В суцільних ворогах пройшли роки-рої,

Руїна захлинається руїною.

Ми на Вкраїні хворі Україною,

На Україні в пошуках її…

(«Остання сповідь Северина Наливайка»)

Мотив «нелюбові» до свого народу, спонуканий великою любов’ю до нього, започаткував безсмертний Тарас Шевченко. В поемі «Сон» він писав про землячків:

Сміються та лають

Батьків своїх, що змалечку

Цвенькать не навчили

По-німецькій, а то тепер

І кисни в чорнилах!

П’явки! п’явки! Може, батько

Остатню корову

Жидам продав, поки вивчив

Московської мови.

Україно! Україно!

Оце твої діти,

Твої квіти молодії,

Чорнилом политі.

Московською блекотою

В німецьких теплицях

Заглушені!.. Плач, Україно!

Бездітна вдовице!

Особливо боляче реагував на нашу покірливість і національне безпам’ятство Василь Стус – поет-громадянин, люблячий смн України, борець і мученик. Україна, за словами митця, летить «на чужім крилі», і якщо вона й далі так летітиме, то пропаде, самознищиться, бо це ж божевілля, смерть.

Нема мені коханої землі,

десь під грудьми пече гірка калина,

сміється божевільна Україна

у смертнім леті на чужім крилі.

(«Докучило! Нема мені Вітчизни»)

З великої любові і ще більшого розпачу народжується надія, яка переходить у віру та впевненість у тому¸що прийде й до наших людей розуміння, відчуття рідної землі, і ми всі згадаємо,

…що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є у нас дума, яка ще од Байди  нам в’ється,

І що ми в Україні – таки український народ,

А не просто населення, як це у звітах дається.

В. Баранов. «До українців»

 Підготувала: Звольська Н.Г., бібліотекар -методист відділу науково-консультативної та методичної роботи

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: