5 травня – 175 років від дня народження Генрика Сенкевича [повне ім’я – Генрик Адам Александр Піус Сенкевич (1846–1916)], польського письменника білорусько-татарського походження, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1905); 100 років від дня народження Артура Леонарда Шавлова (1921–1999), американського фізика, лауреата Нобелівської премії в галузі фізики (1981); 90 років від дня народження Миколи Кіндратовича Кондратюка (1931–2006), українського співака, педагога, музично-громадського діяча; 6 травня – День великомученика Георгія Побідоносця (Юрія Змієборця, Георгія Переможця); День піхоти; 150 років від дня народження Опанаса Івановича Завадського (1871 – після 1910), українського хормейстера, педагога; 100 років від дня народження Олександри Федорівни Селюченко (1921–1987), української майстрині художньої кераміки; 80 років від дня народження Володимира Павловича Небоженка (1941), українського скульптора; 7 травня – 180 років від дня народження Бориса Станіславовича Познанського (1841–1906), українського письменника, етнографа, громадського діяча; 160 років від дня народження Рабіндраната Тагора [Робіндронатх Тхакур (1861–1941)], індійського та бенгальського поета, прозаїка, драматурга, громадського діяча, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1913) ; 80 років від дня народження Олексія Васильовича Кожекова (1941), українського живописця, монументаліста, графіка; 8 травня – 8–9 Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни; День пам’яті та примирення; Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця’ Всесвітній день мігруючих птахів; 100 років від дня народження Миколи Федоровича Козловського (1921–1996), українського фотохудожника, педагога; 80 років від дня народження Олександра Вікторовича Бузилевича (1941–2018), українського кінооператора; 9 травня – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги); День матері’;150 років від дня народження Володимира Михайловича Гнатюка (1871–1926), українського фольклориста, етнографа, мовознавця, літературознавця, мистецтвознавця, громадсько-культурного діяча; 110 років від дня народження Мирослава Никифоровича Григоріїва (1911– 2000), українського художника-графіка, журналіста (США); 10 травня – 100 років від дня народження Юрія Павловича Жбакова (1921–1999), українського актора театру та кіно; 100 років від дня народження Михайла Ілліча Кривенка (1921–2008), українського живописця; 11 травня – 130 років від дня народження Льва Миколайовича Делоне (1891–1969), українського ботаніка, цитолога, генетика, селекціонера; 12 травня – 90 років від дня народження Юрія Олексійовича Луціва (1931), українського диригента, педагога; 13 травня – 100 років від дня народження Йосипа Йосиповича Корби (1921–1988), українського актора, режисера, громадського діяча; 14 травня – 150 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника (1871–1936), українського письменника, громадсько-політичного діяча; 15 травня – Міжнародний день сім’ї; День Європи; День науки; 130 років від дня народження Михайла Опанасовича Булгакова (1891–1940), російського письменника, драматурга, лікаря, народженого в Україні; 130 років від дня народження Костянтина Симоновича Гамсахурдіа (1891–1975), грузинського письменника, філолога, історика, літературознавця, одного з найвизначніших грузинських прозаїків XX ст.; 120 років від дня народження Мойсея Юхимовича Мижирицького [Мойше Хаїм-Берович (1901–1951)], єврейського літературознавця, критика; 110 років від дня народження Макса Рудольфа Фріша (1911–1991), швейцарського прозаїка, драматурга, публіциста;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Постать в історії

alt

Марко Вовчок

Марко Вовчок (1833-1907), якій 22 грудня виповнюється 187 років від дня народження, ніколи не відчувала ненависті й погорди до чужих людей і земель, але понад усе любила Україну. Коли певний час довелося їй жити в Саратові, то в пориві туги метафорично висловилась, що віддала б його за одну віточку чебрецю, який росте на берегах Росі. Помираючи, марила, щоб її поховали поруч з Шевченком.

 

 

 

 

Француз Жюль Етцель назвав Марка Вовчка «українським серцем», а Леся Українка «казала, що Марко Вовчок знала такі тайни історичної душі українського народу і такі глибини, яких вже тепер ніхто не знає або виповісти не вміє».

Марія Олександрівна Вілінська (Марко Вовчок) народилася 22 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії.

Родина Віленських, з якої походила Марко Вовчок, була польсько-українська. Це був український рід з домішкою польського елементу. Бабуся Марії Вілінської походила з Радзивіллів, а батько – з західних губерній. Такого погляду на родовід письменниці додержувався Іван Франко, Богдан Лепкий.

Марія Олександрівна навчалася у Харківському пансіоні (1845-1846).

Жила в Орлі, де познайомилася з О. Марковичем. У 1851 р. вини одружилися, виїхали на Україну і жили в Чернігові (1851-1853), Києві (1853-1855) та Немирові (1855-1858).

Свого сина Богдася Марковичі виховували в українському дусі.

В січні 1859 р. Марія Олександрівна переїхала до Петербурга, де особисто познайомилася з Тарасом Шевченком.

У квітні 1859 р. виїхала за кордон. Жила у Дрездені, Гейдельберзі, Лозанні, Швальбаху, Емсі.

З 1860 р. оселилася в Парижі.

В 1867 р. знову їде до Петербурга.

1893 р. переїздить до Саратова.

Останні роки життя Марія Олександрівна провела на Північному Кавказі – в Олександрівському, потім в Нальчику.

Відійшла у вічність 10 серпня 1907 р.

У трьохтомному київсько-лейпцігському виданні творів Марка Вовчка (1924) перший том присвячений біографічним матеріалам письменниці. Є там ґрунтовна стаття Богдана Лепкого про Марка Вовчка. «Марковичеву, – пише цей авторитетний дослідник, – зробили московкою, навіть «нахабною московкою», хоч вона в своїх переконаннях була українкою, українською мовою писала куди краще, ніж російською, і праці для української літератури, праці над українським словником не кидала до самої смерти». Лепкий посилається, між іншим, на Богдана Марковича, сина письменниці.

Підготувала Наталя Звольська (бібліотекар-методист відділу науково-консультативної та методичної роботи ЛОНПБ)

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: