14 вересня – 100 років від дня народження Геннадія Петровича Кондратенка (1920–1999), українського лікаря, мікробіолога, педагога; 15 вересня – Міжнародний день демократії; 130 років від дня народження Агати Крісті [уроджена – Мері Кларісса Міллер (1890–1976)], англійської письменниці; 90 років від дня народження Олега Олександровича Лапоногова (1930–2011), українського нейрохірурга; 75 років від дня народження Людмили Михайлівни Скирди (1945), української поетеси, перекладачки, літературознавця, критика, культуролога; 16 вересня – Міжнародний день збереження озонового шару; 200 років від дня відкриття (1820) Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (на той час – Гімназія вищих наук князя О. А. Безбородька); 17 вересня – День рятівника; 140 років від дня народження Іларія Івановича Карбулицького (1880–1961), українського письменника, видавця, педагога, громадського діяча; 90 років від дня народження Євгена Микитовича Лисика (1930–1991), українського театрального художника, педагога; 18 вересня – 110 років від дня народження Михайла Івановича Чабанівського [справж. – Циба (1910–1973)], українського письменника, журналіста; 19 вересня – День винахідника і раціоналізатора; День фармацевтичного працівника; 110 років від дня народження Анатолія Семеновича Бережного (1910–1996), українського хіміка і технолога в галузі силікатів; 80 років від дня народження Сергія Андрійовича Андронаті (1940), українського хіміка-органіка; 60 років від дня народження Оксани Стефанівни Забужко (1960), української письменниці, поетеси, есеїстки, перекладачки, культуролога, громадської діячки; 20 вересня – День працівника лісу; 125 років від дня народження Дмитра Костянтиновича Зерова (1895–1971), українського вченого-ботаніка; 75 років від дня народження Світлани Андріївни Йовенко (1945), української поетеси, публіцистки, прозаїка, перекладачки, критика; 50 років від дня народження Дари Корній [справж. – Мирослава Іванівна Замойська (1970)], української письменниці, прозаїка; 21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці. Друга Пречиста; Міжнародний день миру; 140 років від дня народження Володимира Олександровича Пархоменка (1880–1942), українського історика; 22 вересня – День партизанської слави; 185 років від дня народження Олександра Опанасовича Потебні (1835–1891), українського вченого зі світовим ім’ям, літературознавця, педагога; 130 років від дня народження Павла Варламовича Носача (1890–1966), українського кобзаря, бандуриста, композитора; 23 вересня – 170 років від дня народження Івана Михайловича Каманіна (1850–1921), українського історика, архівіста, палеографа; 140 років від дня народження Джона Бойда Орра (1880–1971), англійського педагога, лікаря, громадського діяча, лауреата Нобелівської премії миру (1949); 130 років від дня народження Аркадія Васильовича Казки (1890–1929), українського поета, перекладача, педагога ; 120 років від дня народження Дмитра Євменовича Бованенка (1900–1942), українського історика, економіста; 120 років від дня народження Володимира Михайловича Кубійовича (1900–1985), українського вченого-енциклопедиста, географа, картографа, демографа; 24 вересня – 130 років від дня народження Івана Івановича Мозалевського [Жан Алле (1890–1975)], українського художника, графіка, педагога; 125 років від дня народження Сергія Гордійовича Карпенка (1895–1959), українського актора; 25 вересня – 140 років від дня народження Володимира Олександровича Щепотьєва (1880–1937), українського архівіста, літературознавця, етнографа, перекладача, композитора, театрального діяча, педагога; 130 років від дня народження Павла Кашинського (1890–1980), українського журналіста, видавця, педагога; 120 років від дня народження Петра Якимовича Вільхового (1900–1975), українського письменника; 100 років від дня народження Сергія Федоровича Бондарчука (1920–1994), українського та російського актора, режисера; 80 років від дня народження Лариси Захарівни Мороз (1940), українського літературознавця, театрознавця; 26 вересня – 130 років від дня народження Льва Андрійовича Шелюжка (1890–1969), українського вченого-ентомолога, лепідоптеролога, акваріуміста; 100 років від дня народження Івана Миколайовича Носенка (1920–2000), українського скульптора; 80 років від дня народження Світлани Іванівни Коливанової [Коливанова-Попеску (1940)], української артистки балету, педагога; 27 вересня – Воздвиження Хреста Господнього; Всесвітній день туризму. День туризму; День машинобудівника; День вихователя і всіх дошкільних працівників; 150 років від дня народження Захара Скварка (1870–1925), українського правника, адвоката, громадсько-політичного діяча; 120 років від дня народження Микити Миновича Грищенка (1900–1987), українського вченого, педагога, організатора освіти в Україні; 90 років від дня народження Радомира Борисовича Василевського (1930–1998), українського кінорежисера та кінооператора; 28 вересня – 125 років від дня народження Володимира Олександровича Кобилянського (1895–1919), українського поета, перекладача; 110 років від дня народження В’ячеслава Ілліча Стрельського (1910–1983), українського історика, архівіста; день народження Василя Олександровича Сухомлинського (1918-1970), українського педагога; 29 вересня – 210 років від дня народження Елізабет Гаскелл (1810–1865), англійської письменниці; 175 років від дня народження Івана Карповича Карпенка-Карого [справж. – Тобілевич (1845–1907)], українського драматурга, прозаїка, актора, режисера, громадського та театрального діяча; 140 років від дня народження Ніко (Ніколоза) Мерабовича Лордкіпанідзе (1880–1944), грузинського письменника; 140 років від дня народження Йосипа (Юсифа) Ісаковича Танатара (1880–1961), українського вченого, геолога, педагога;   30 вересня – День мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії; Всеукраїнський день бібліотек; День усиновлення; 120 років від дня народження Параски Олексіївни Березовської (1900–1986), української вишивальниці.
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Інформаційна сторінка «На допомогу вчителю фізики»

There are no translations available.

alt

 

Із матеріалів науково-методичного журналу «Фізика  в школах України. Позакласна робота» (№12,2016 р.)

Огляд публікації: «Чому новий рік старим буває? » (автор - О. ХАРКІВСЬКИЙ). 

 

 

 

 

 

Щороку в ніч на 14 січня ми за традицією відзначаємо прихід нового року, називаючи його старим. Чому ж він старий?

Виявляється, що старим є не новий рік, а старим називається календар (або стиль), за яким він визначається. Саме слово «календар» має латинське походження, але батьківщиною календаря є давній Єгипет. Єгиптянам дуже важливо було знати, коли ж почнеться розлиття головної їхньої річки – Нілу. До цього дня треба було очистити канали, відремонтувати греблі тощо. Єгипетські жерці помітили, що під час літнього сонцестояння перед світанком на небі з’являється зоря Сотіс (нині ми називаємо її Сиріус). Саме цього дня починалося розлиття Нілу.

Жерці підрахували, що від однієї появи Сотіс до наступної минає 365 днів. Вони поділили їх на 12 частин, по 30 днів у кожній, а решту 5 днів залишили як «доважок» на кінець року. Так народився перший календар. Згодом з’ясувалося, що Сотіс запізнювався через кожні чотири роки рівно на добу. Виходило, що за календарем рік закінчився, а Сотіс на небі не з’явилася. Що робити?

Помилку виправив у 46 році до н. е. римський імператор Юлій Цезар. Відтоді календар став називатися «юліанським». У цьому календарі з кожних 4 років три роки, узяті поспіль, мали 365 днів, а четвертий, число якого ділиться на 4, мав на один день більше – 366. Називався цей рік високосним. Довжина місяців у юліанському календарі була неоднакова: в одних нараховувалося 30 днів, а в інших – 31 день, а в лютому взагалі було 28 днів. До цього найкоротшого місяця й додавали у високосному році зайвий день. Так у Давньому Римі виник календар, майже такий, яким ми користуємся сьогодні.

Але чи вірний цей календар?

Виявилося, що тривалість юліанського року довша за справжню на 11 хвилин 14 секунд. Тому у 1582 р. Папа Римський Григорій ХІІ провів реформу юліанського календаря. Григоріанський рік був довший на 26 секунд.

В Україні юліанським календарем стали користуватися з 1700 р. за указом царя Петра І. Ним і користувалися до 1918 р. За цей час різниця між юліанським і григоріанським календарями постійно зростала. У ХУІІІ ст. вона становила 11 днів, у ХІХ ст. збільшилася до 12 днів, а у ХХ ст. сягнула 13 днів. Ці дні довелося просто викинути: у нашій країні після 31 січня 1918 р. настало 14 лютого. Тоді ж з’явилися уточнювальні назви: 14 лютого за григоріанським календарем могли супроводжуватися словами «за новим стилем», а цей самий день за юліанським календарем могли назвати «1 лютого за старим стилем».

Отже, так званий старий новий рік припадає на день, який був би в нашому календарі першим днем року, якби в 1918 р. не викинули б з календаря ці 13 днів. Правильно казати, що 14 січня (за новим стилем, або за григоріанським календарем) – це 1 січня за старим стилем, тобто за юліанським календарем.

Сторінку підготувала: О.ТУРКАЛО. 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: