1 березня – Всесвітній день цивільної оборони; 210 років від дня народження Фридерика (Фредеріка) Францішека Шопена (1810–1849), польського композитора, піаніста; 175 років від дня народження Федора Аполлоновича Піроцького (1845–1898), українського інженера, винахідника трамвая на електричній тязі; 140 років від дня народження Миколи Макаровича Пакуля (1880–1953), українського історика, педагога; 120 років від дня народження Федора Михайловича Малицького (1900–1988), українського поета, прозаїка; 90 років від дня народження Івана Івановича Білика (1930–2012), українського письменника, журналіста; 2 березня – 200 років від дня народження Мультатулі [справж. – Едуард Даувес Деккер (1820–1887)], нідерландського письменника, публіциста; 140 років від дня народження Альфреда Джеймса Лотки (1880–1949), американського математика, фізико-хіміка, статистика, демографа, народженого в Україні; 3 березня – Всесвітній день письменника; 130 років від дня народження Федора Андрійовича Волинського (1890–1970), українського анатома; 130 років від дня народження Євгена Васильовича Звірозомба-Зубовського (1890–1967), українського вченого-ентомолога, педагога; 4 березня – 150 років від дня народження Івана Симоновича Копача (1870–1952), українського мовознавця, літературознавця, філософа, педагога, громадського та релігійного діяча; 120 років від дня народження Ієремії Яковича Айзенштока (1900–1980), українського та російського літературознавця, бібліографа, педагога; 90 років від дня народження Василя Михайловича Мельника (1930–1992), українського історика, фольклориста; 5 березня – 160 років від дня народження Ярослава Окуневського (1860–1929), українського військового та громадського діяча, військового лікаря, публіциста, мецената; 160 років від дня народження Євгена Олесницького (1860–1917), українського правника, економіста, публіциста, перекладача, журналіста, редактора, громадсько-політичного діяча; 150 років від дня народження Євгена Оскаровича Патона (1870–1953), українського вченого в галузі електрозварювання і мостобудування, педагога; 140 років від дня народження Сергія Натановича Бернштейна (1880–1968), українського та російського математика; 90 років від дня народження Григорія Семеновича Кіта (1930), українського фізика, математика; 6 березня – 100 років від дня народження Анатолія Яковича Мошенського (1920–?), українського архітектора; 100 років від дня народження Валентини Данилівни Ткаченко (1920–1970), української поетеси; 90 років від дня народження Павла Казимировича Добрянського (1930–2011), українського письменника-гумориста; 7 березня – 170 років від дня народження Томаша Гарріга Масарика (1850–1937), чеського філософа, державного та політичного діяча, першого президента Чехословаччини (1918–1935); 90 років від дня народження Богдана Струмінського (1930–1998), українського, американського та польського вченого-мовознавця, письменника, перекладача, педагога; 60 років від дня народження Світлани Олегівни Талан (1960), української письменниці 8 березня – Міжнародний жіночий день; 110 років від дня народження Дмитра Олександровича Алексідзе (1910–1984), українського та грузинського режисера; 110 років від дня народження Риви Наумівни Балясної (1910–1980), єврейської поетеси; 100 років від дня народження Бориса Леонідовича Кащеєва (1920–2004), українського вченого в галузі радіотехніки; 80 років від дня народження Леоніда Михайловича Осики (1940–2001), українського режисера, сценариста. 9 березня – 206 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814–1861), українського поета, письменника, художника, громадсько-політичного діяча; 140 років від дня народження Василя Івановича Сімовича (1880–1944), українського вченого-мовознавця, літературознавця, видавця, громадсько-культурного діяча; 10 березня – 100 років від дня народження Бориса Віана (1920–1959), французького письменника, поета, музиканта; 90 років від дня народження Юстінаса Марцінкявічюса (1930–2011), литовського поета, драматурга, журналіста, есеїста, перекладача; 90 років від дня народження Володимира Сергійовича Михалевича (1930–1994), українського вченого в галузі кібернетики;
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

21 лютого – Міжнародний день рідної мови

There are no translations available.

alt21 лютого – Міжнародний день рідної мови

У приміщенні «Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки» представлені книжково-журнальні виставки: «Рідна мова – серця мого подих» (експонується з 15 лютого до 07 березня в приміщенні абонементу (1 поверх) та «Рідна мово моя, поетична, пісенна» (експонується з 15 лютого до 07 березня в в фойє бібліотеки (2 поверх)).

 

 

 

 

Довідка

21 лютого  світ відзначає Міжнародний день рідної мови.

Гаслом Міжнародного дня рідної мови, яке обрано ЮНЕСКО, є вислів:

«Мови – це важливо!».

Це свято порівняно молоде. Започатковано  на ХХХ -ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО , що проходила 26 жовтня – 17 листопада  1999 року у Парижі. Саме тоді у заголовку документа, прийнятого на сесії, прозвучали слова про  «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності». Це свято слугує захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті.

Передували започаткування свята певні історичні події, які визначили дату встановлення самого свята. 21 лютого 1952 року у Бангладеш Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

У світі існує близько 6000 мов. Такі дані подає ЮНЕСКО. Майже половина з них під загрозою зникнення. Фахівці доводять, що мова зникає тоді, коли її перестають використовувати більше 30 відсотків носіїв цієї мови. За даними ЮНЕСКО лише у Європі небезпека загрожує 30 мовам, а 13 з них уже перебувають на межі зникнення.

В Україні проживає 79 носіїв мов. Це понад 130 національних меншин. Також є мови, які перебувають на межі зникнення. Це – два діалекти ромськкої мови, кримчацька, урумська мови, галицький діалект караїмської мови.

В Україні рідній мові присвячене ще одне свято – День української писемності та мови. Його відзначають щороку 9 листопада, в день вшанування памяті Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців словянської писемності Кирила і Мефодія.

«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову», - це слова однієї із найвидатніших українських письменниць сучасності Ліни Костенко.

Варто вдуматись та перейнятись цими словами.

Як іншими словами українських письменників, присвячених рідній мові:

«Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.»  

(Дмитро Павличко, «Рідна мова»).

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.»

(Максим Рильський, «Мова»).

«Мова кожного народу

Неповторна і – своя»

(Володимир Лучук, «Клятва»).

«Хто в майбутнім хоче жить,

Той всім серцем закричить:

«В рідній школі рідна мова!»

(Олександр Олесь, Рідна мова в рідній школі»).

«Берегти її, плекати

буду всюди й повсякчас,-

бо ж єдина – так, як мати, -

мова в кожного із нас!»

                                                                                                              (Оксана Забужко, «Рідна мова»).        

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: