1 березня – Всесвітній день цивільної оборони; 210 років від дня народження Фридерика (Фредеріка) Францішека Шопена (1810–1849), польського композитора, піаніста; 175 років від дня народження Федора Аполлоновича Піроцького (1845–1898), українського інженера, винахідника трамвая на електричній тязі; 140 років від дня народження Миколи Макаровича Пакуля (1880–1953), українського історика, педагога; 120 років від дня народження Федора Михайловича Малицького (1900–1988), українського поета, прозаїка; 90 років від дня народження Івана Івановича Білика (1930–2012), українського письменника, журналіста; 2 березня – 200 років від дня народження Мультатулі [справж. – Едуард Даувес Деккер (1820–1887)], нідерландського письменника, публіциста; 140 років від дня народження Альфреда Джеймса Лотки (1880–1949), американського математика, фізико-хіміка, статистика, демографа, народженого в Україні; 3 березня – Всесвітній день письменника; 130 років від дня народження Федора Андрійовича Волинського (1890–1970), українського анатома; 130 років від дня народження Євгена Васильовича Звірозомба-Зубовського (1890–1967), українського вченого-ентомолога, педагога; 4 березня – 150 років від дня народження Івана Симоновича Копача (1870–1952), українського мовознавця, літературознавця, філософа, педагога, громадського та релігійного діяча; 120 років від дня народження Ієремії Яковича Айзенштока (1900–1980), українського та російського літературознавця, бібліографа, педагога; 90 років від дня народження Василя Михайловича Мельника (1930–1992), українського історика, фольклориста; 5 березня – 160 років від дня народження Ярослава Окуневського (1860–1929), українського військового та громадського діяча, військового лікаря, публіциста, мецената; 160 років від дня народження Євгена Олесницького (1860–1917), українського правника, економіста, публіциста, перекладача, журналіста, редактора, громадсько-політичного діяча; 150 років від дня народження Євгена Оскаровича Патона (1870–1953), українського вченого в галузі електрозварювання і мостобудування, педагога; 140 років від дня народження Сергія Натановича Бернштейна (1880–1968), українського та російського математика; 90 років від дня народження Григорія Семеновича Кіта (1930), українського фізика, математика; 6 березня – 100 років від дня народження Анатолія Яковича Мошенського (1920–?), українського архітектора; 100 років від дня народження Валентини Данилівни Ткаченко (1920–1970), української поетеси; 90 років від дня народження Павла Казимировича Добрянського (1930–2011), українського письменника-гумориста; 7 березня – 170 років від дня народження Томаша Гарріга Масарика (1850–1937), чеського філософа, державного та політичного діяча, першого президента Чехословаччини (1918–1935); 90 років від дня народження Богдана Струмінського (1930–1998), українського, американського та польського вченого-мовознавця, письменника, перекладача, педагога; 60 років від дня народження Світлани Олегівни Талан (1960), української письменниці 8 березня – Міжнародний жіночий день; 110 років від дня народження Дмитра Олександровича Алексідзе (1910–1984), українського та грузинського режисера; 110 років від дня народження Риви Наумівни Балясної (1910–1980), єврейської поетеси; 100 років від дня народження Бориса Леонідовича Кащеєва (1920–2004), українського вченого в галузі радіотехніки; 80 років від дня народження Леоніда Михайловича Осики (1940–2001), українського режисера, сценариста. 9 березня – 206 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814–1861), українського поета, письменника, художника, громадсько-політичного діяча; 140 років від дня народження Василя Івановича Сімовича (1880–1944), українського вченого-мовознавця, літературознавця, видавця, громадсько-культурного діяча; 10 березня – 100 років від дня народження Бориса Віана (1920–1959), французького письменника, поета, музиканта; 90 років від дня народження Юстінаса Марцінкявічюса (1930–2011), литовського поета, драматурга, журналіста, есеїста, перекладача; 90 років від дня народження Володимира Сергійовича Михалевича (1930–1994), українського вченого в галузі кібернетики;
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Відкрито книжкову виставку, присвячену Валер'яну Підмогильному

There are no translations available.

altДо дня народження Валер’яна Петровича Підмогильного (2 лютого – 1901), українського письменника у приміщенні «Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки» представлено книжково-журнальну виставку: «Невтомний гонець в майбутнє» (експонується з 23 січня до 19 лютого в приміщенні абонементу).

 

 

 

 

 

Довідка

Валер’ян Петрович Підмогильний народився 2 лютого 1901 року в селі Чаплі під Катеринославом в бідній селянській родині.

1910–1918 роки навчався в Першому Катеринославському реальному училищі, яке закінчив з «відзнакою». Потім навчався з перервами, через матеріальну скруту, на математичному та юридичному факультетах Катеринославського університету, який так і не закінчив. У цей період важливу роль у творчому становленні Підмогильного відіграли П. Єфремов та історик Д. Яворницький.

Друкуватися почав ще в шкільні роки під псевдонімом Лорд Лістер. До першої збірки , яка мала гучну назву «Твори. Т. 1» (1920), увійшло 9 оповідань: «Важке питання», «Ваня», «Гайдамака», «Дід Яким», «Добрий Бог», «На іменинах», «На селі», «Пророк», «Старець». Юний автор намагався осмислити проблему морального становлення молоді, психологічно тонко відтворити почуття й переживання своїх ровесників.

1921 переїхав до Києва, працював бібліографом Книжкової палати. Працював редактором у видавництві «Книгоспілка», а з 1925р. — у журналі «Життя й революція».

В. Підмогильний був організатором і членом літературного угрупування «Ланка» (1926). Брав участь у літературній дискусії 1925-1928.

Був редактором видавництва «Книгоспілка», співредактором журналу «Життя і революція». Автор літературних статей та рецензій про творчість Т. Бордуляка, І Нечуя-Левицького, М. Рильського та ін.

Разом з Є Плужником уклав словник «Фразеологія ділової мови» (1926, 1927).

Після переїзду до Харкова працював у видавництвах «Рух» та «Література і мистецтво».

8 грудня 1934 р. Валер’яна Підмогильного заарештовано за приналежність до «групи письменників-націоналістів з терористичними настроями у ставленні до вождів партії». Ув’язнення відбував у Соловецькому таборі. Страчений 1937 р. в уровищі Сандормох біля м. Медвєж’єгорськ (сьогодні місто Республіки Карелія, РФ) за вироком особливої трійки Управління НКВС Ленінградської області.

Реабілітований 14 грудня 1986 року за відсутністю складу злочину.

Найпопулярніші твори Валер’яна Підмогильного:

«Місто»

«Невеличка драма»

«Проблема хліба»

«Собака»

«Історія пані Ївги»

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: