14 січня – Новий рік за старим стилем; День Святителя Василя Великого; 175 років від дня народження Василя Петровича Милорадовича (1846–1911), українського історика, фольклориста, етнографа, перекладача, поета; 150 років від дня народження Сильвестра Гнатовича Яричевського (1871— 1942), українського письменника; 140 років від дня народження Антіна Львовича Лотоцького (1881–1949), українського письменника, публіциста, історика, видавця, педагога, громадського діяча; 135 років від дня народження Лофтінга Джона Х'ю (1886—1947), англійського дитячого письменника; 15 січня – 230 років від дня народження Франца Ґрільпарцера (1791–1872), австрійського письменника, одного з основоположників нової австрійської літератури; 150 років від дня народження Агатангела Юхимовича Кримського (1871— 1942), українського письменника, славіста, сходознавця, фольклориста, історика, перекладача; 115 років від дня народження Ноте Лур'є (1906—1987), єврейського письменника України; 100 років від дня народження Лариси Феодосіївни Кодацької (1921–1995), української Літературознавиці; 16 січня – 175 років від дня народження Степана Стефурака (1846–1888), українського актора; 150 років від дня народження Сильвестра Гнатовича Яричевського (1871–1918), українського письменника, педагога, громадсько-культурного діяча; 100 років від дня народження Івана Яремовича Бойчака (1921—1972), українського літературознавця 17 січня – 120 років від дня народження Григорія Даниловича Епіка (1901—1937), українського письменника; 18 січня – Святвечір водохресний. Голодна кутя; 200 років від дня народження Антонія Степановича Петрушевича (1821— 1913), українського поета, публіциста, громадського діяча, історика, філолога, етнографа; 120 років від дня народження Лукії Лук’янівни Гумецької (1901–1988), української мовознавиці; 100 років від дня народження Льва Ізраїльовича Ґольденберґа (1921–2016), українського бібліографа, книгознавця; 85 років від дня народження Степана Ілліча Жупанина (1936—2005), українського поета; 85 років від дня народження Ігоря Юрійовича Малишевського (1936—2015), українського письменника, кіносценариста, журналіста, лауреата Шевченківської премії (1978);
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Відкрито книжкову виставку, присвячену Іванові Огієнку

There are no translations available.

altДо дня народження Івана Огієнка (14 січня – 1882),українського вченого,єпископа, педагога у приміщенні «Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки» представлено книжково-журнальну виставку: «Подвижник національної ідеї» (експонується з 02 січня до 24 січня в приміщенні читального залу (2 поверх)).

 

 

 

 

 

Довідка

Сучасники називали Іван Огієнка людиною енциклопедичних знань, праці й обов’язку. І це не випадково. Тепер цей вислів звучить штамповано, а проте перед очима одразу виникають конкретні прізвища, до яких кращої характеристики годі й шукати: Іван Франко, Юрій Шерех-Шевельов, Віктор Петров-Домонтович, Агатангел Кримський і, звісно, Іван Огієнко – людина, яка залишила досить помітний вплив в українському житті того часу.

Природжений хист ученого, педагога, державного, громадського, церковного та культурного діяча однаково успішно виявлявся у його діяльності і як мовознавця та літературознавця, і як перекладача та поета, і як редактора та видавця, і як ректора та міністра, і як православного митрополита та історика української церкви. Важко сказати, в якій із цих сфер діяльності Іван Огієнко (митрополит Іларіон) залишив найпомітніший слід. Одне незаперечне: він чесно й віддано служив українській справі, до останніх днів життя не полишав подвижницької діяльності на ниві відродження нації, її мови та культури. Переконує в цьому хоча б той факт, що бібліографія наукових і публіцистичних праць ученого та його художніх творів, за неповними даними, складає близько півтори тисячі назв.

Вчений-енциклопедист залишив по собі фантастичну за обсягом спадщину для вивчення якої буде замало і цілого науково-дослідного інституту; чого варті десятки грунтовних праць з українського мовознавства, історії церкви, культури, канонічного права: «Огляд українського язикознавства» (1907 р.), «Українська культура» (1918 р.), «Український стилістичний словник» (1924 р.), «Сучасна українська літературна мова» (1935 р.), «Візантія і Україна» (1954 р.), «Слово о полку Ігоревім» (1967 р.).

З 1905 року починається його активна наукова та громадська робота, зокрема співробітництво в київських виданнях («Громадська думка», «Рада»), участь у діяльності «Просвіти» та заснованому М. Грушевським Науковому товаристві імені Шевченка в Києві. В 1909 році І.І.Огієнко з відзнакою закінчує повний курс навчання в університеті, а вже в 1911 році його затверджують на кафедрі російської мови та літератури професорським стипендіатом. У 1915 році після складання магістерських іспитів Огієнку присвоюють звання приват-доцента цієї кафедри. А у квітні 1917 року І. І. Огієнко, один з перших викладачів Київського університету, переходить на викладання українською мовою і практично розпочинає читати новий курс «Історія української мови».

Найголовнішим в діяльності митрополита Іларіона було те, що він усі ці свої знання віддавав на творення, принаймні, хоча б десь на майбутнє творення української нації як певної духовної і просто духовної цілості, що у ній всі ми будемо належати до якогось одного спільного знаменника, але в жодному разі не тоталітарного, не підкреслено секулярно-юридичного, а саме, до духовного

Це була одна із тих постатей української культури, що в ній поєднується гармонійно і секулярне, і релігійне, спеціально академічні знання і практична діяльність, діяльність політична і діяльність громадська.

Помер митрополит Іларіон 29 березня 1972 року. Похований на православній частині цвинтаря Ґлен Іден біля Вінніпеґу.

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: