18 січня – Святвечір водохресний. Голодна кутя; 200 років від дня народження Антонія Степановича Петрушевича (1821— 1913), українського поета, публіциста, громадського діяча, історика, філолога, етнографа; 120 років від дня народження Лукії Лук’янівни Гумецької (1901–1988), української мовознавиці; 100 років від дня народження Льва Ізраїльовича Ґольденберґа (1921–2016), українського бібліографа, книгознавця; 85 років від дня народження Степана Ілліча Жупанина (1936—2005), українського поета; 85 років від дня народження Ігоря Юрійовича Малишевського (1936—2015), українського письменника, кіносценариста, журналіста, лауреата Шевченківської премії (1978); 19 січня – Водохреща – Свято Богоявлення Господнього 20 січня – Свято Іоанна Хрестителя; 360 років від дня заснування (1661) Львівського національного університету імені Івана Франка; 80 років від дня народження Наталії Василівни Костенко (1941), української літературознавиці; 21 січня – 170 років від дня народження Івана Францовича Павловського (1851–1922), українського історика-архівіста, педагога;140 років від дня народження Мелентія Омеляновича Кічури (1881—1939), українського поета, мовознавця; 140 років від дня народження Степана Миколайовича Чарнецького (1881–1944), українського поета, перекладача, журналіста, фейлетоніста, актора, режисера, театрально-музичного критика, громадського діяча; 22 січня – День Соборності України; 110 років від дня народження Григорія Микитовича Омельченка (1911–2002), українського краєзнавця, просвітянина, педагога; 23 січня - 130 років від дня народження Павла Григоровича Тичини (1891–1967), українського поета, публіциста, перекладача, державного та громадського діяча; 120 років від дня народження Галини (Олени) Львівни Левицької [Левицька-Крушельницька (1901–1949)], української піаністки, педагога; 24 січня – 245 років від дня народження Ернеста Теодора Амадея Гофмана (1776— 1822), німецького прозаїка, композитора, художника ; 80 років від дня народження Юрія Володимировича Покальчука (1941— 2008), українського письменника, перекладача, науковця; 60 років від дня народження Олександра Васильовича Ірванця (1961), українського письменника, перекладача ; 25 січня – День мучениці Тетяни. Тетянин день; 215 років від дня народження Ореста Макаровича Новицького (1806— 1884), українського філософа; 170 років від дня народження Арне Евенсена Гарборга (1851–1924), норвезького письменника; 70 років від дня народження Оксани Іванівни Думанської (1951), сучасної української дитячої письменниці; 26 січня – 230 років від дня народження Івана Івановича Чурговича (1791–1862), українського педагога, публіциста, теолога, церковно-культурного діяча;195 років від дня народження Івана Григоровича Наумовича (1826—1891), українського письменника, громадського і освітнього діяча; 27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту; 265 років від дня народження Вольфганга Амадея Моцарта(1756—1791), австрійського композитора ; 195 років від дня народження Михайла Євграфовича Салтикова-Щедріна (1826—1889), російського прозаїка; 150 років від дня народження Івана Филипчака (1871–1945), українського письменника, краєзнавця, педагога, громадського діяча; 130 років від дня народження Іллі Григоровича Еренбурґа (1891–1967), українського та російського письменника, публіциста, громадського діяча; 110 років від дня народження Івана Макаровича Гончара (1911—1993), українського скульптора, живописця, графіка, народознавця; 28 січня – 70 років від дня народження Валерія Ілліча Герланця (1951), українського дитячого письменника, журналіста, драматурга ;70 років від дня народження Леоніда Костянтиновича Каденюка (1951–2018), українського льотчика-випробувача, першого космонавта незалежної України, Героя України (1999); 29 січня – День пам'яті героїв Крут; 155 років від дня народження Ромена Роллана (1866—1944), французького письменника ; 110 років від дня народження Антона Амвросійовича Шапурми (1911–1987), грецького письменника України, перекладача (переклав на румейську мову твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, М. Бажана) 30 січня – 240 років від дня народження Адельберта фон Шаміссо [Луї Шарль Аделаїд де Шаміссо де Бонкурт (1781–1838)], німецького письменника, природознавця, натураліста, ботаніка, зоолога, мандрівника, дослідника, письменника100 років від дня народження Івана Петровича Шамякіна (1921–2004), білоруського письменника, сценариста, драматурга, громадського діяча; 80 років від дня народження Василя Івановича Фольварочного (1941), українського поета, прозаїка, драматурга.
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Постать в історії

There are no translations available.

altДжек Лондон

«Хочеш знати, хто я такий? То зрозумій: я теж був мрійником… Але дуже рано, мені було всього дев’ять років, я відчув на своєму плечі важку руку життя. Відтоді тягар цей завжди при мені. Я залишився чуйним, хоч і облишив прекраснодушність. Життя зробило мене практичним, таким, яким мене тепер знають, – різким, жорстоким, прямолінійним. Воно навчило мене розум ставити над уявленням, людині розумній віддавати перевагу перед емоційною…».

 

 

 

Це слова американського письменника Джека Лондона (1876-1916) з його листа до американської письменниці Анни Струнської.

12 січня 2021 р. виповнюється 145 років від дня народження великого майстра оповідання.

Народився Джек (Джон Гріффіт) Лондон у 1876 році в місті Сан-Франциско (штат Каліфорнія). Батько письменника був Вільям Генрі Чані – викладач, здібний математик, автор повістей, віршів та романів, адвокат.

Мати письменника – вчителька музики й ораторського мистецтва Флора Велмен. Після того, як її покинув Чані (хлопцеві тоді було вісім місяців), вона вдруге вийшла заміж за учасника громадянської війни, батька двох дітей Джона Лондона. Від вітчима й успадкував своє прізвище майбутній письменник, а Джеком його назвали, щоб уникнути непорозумінь, адже у сім’ї стало два Джони.

Джон Лондон всиновив хлопця й повністю замінив йому батька.

Велика економічна криза змушувала Джона Лондона і його сім’ю часто шукати роботу і змінювати місце проживання.

У 1889 році Джек Лондон успішно закінчує оклендську початкову школу. Однак продовжувати навчання не міг: треба було заробляти на хліб, бо вітчима збив поїзд і він став калікою.

Джек іде працювати на консервну фабрику, потім здобуває славу «принца устричних піратів», наймається на корабель і вирушає на сім місяців у плавання до берегів Кореї, Японії й Сибіру, влаштовується на джутову фабрику та ін.

Джек Лондон багато читав. Коли місцева газета «Кол» оголосила конкурс на краще оповідання, мати вмовила Джека взяти в ньому участь, і хоч юнак працював на фабриці, він за три ночі написав нарис «Тайфун коло берегів Японії» і одержав за нього першу премію.

В 1895 році Лондон здійснює свій перший задум – поступає в коледж, поєднуючи навчання з працею, але не закінчує його.

Успішно вступає до університету. Проте вчитися довелося трохи більше семестру, бо невдовзі захворів вітчим і нікому було утримувати родину.

Джек Лондон займається самоосвітою. Купивши друкарську машинку, вистукує одним пальцем нариси, вірші, наукові статті, оповідання і відсилає їх до різних журналів, але у відповідь одержує відмови: його творам бракує поетичності й художності, в них багато надуманого, відсутня дія.

Щоб допомагати сім’ї, Джек пере, крохмалить і прасує білизну в пральні, де настільки стомлюється, що не в змозі навіть читати після роботи. І раптом на Алясці відкривають золото. Джек Лондон, повіривши газетам і «очевидцям», вирушає в липні 1897 року на Північ, долаючи неймовірні труднощі й розчарування. Але саме тут, на Клондайку, він побачив багато сюжетів і тем для своїх майбутніх оповідань і повістей.

Наприкінці 1898 року Джек Лондон захворів на скорбут: відсутність свіжих продуктів та овочів далися взнаки. Він тікає з Аляски. З великими труднощами без грошей прибуває додому, де не застає живим вітчима.

Поступово він визріває як письменник. У 1899 році журнал «Блек кет» почав друкувати його твори. Окрилений, він допрацьовує повернуті раніше рукописи і видає в 1900 році першу збірку оповідань «Син вовка», за якою одна по одній виходять інші. До письменника приходить заслужене у важкій праці визнання.

Джек Лондон багато пише про тварин. Він бачить природу як щось єдине, тварину – як близьке людині створіння.

У 1903 році вийшла краща з анімалістичних повістей Лондона «Поклик предків». Це була нехитра оповідь про життя собаки Бека. Чудовий, породистий пес, що виріс у теплій Каліфорнії, в родині, де його любили, в умовах, що їх створюють своїм улюбленцям заможні люди, зрадливою долею був занесений на далеку Північ і став їздовим собакою. Бек проходить через руки різних хазяїв, і люди в ставленні до тварини виявляють свою сутність. «Герой» повісті, ставши одним з найкращих, найсильніших собак, найпристосованіших до суворого життя Півночі, його умов, нарешті потрапляє до господаря, для якого собака – справжній друг. Але з кожним роком Бек сильніше відчуває «поклик предків» – могутній поклик природи, що веде його назад, до життя дикого, природного. І, нарешті, після смерті господаря, він приєднується до вовчої зграї. Сюжет цієї повісті нехитрий. Але в цю нехитру структуру вміщено цілу гаму почуттів, які передано лаконічно і переконливо через концентрований опис «вчинків» Бека.

Джек Лондон пройшов тяжке життя, яке зробило його практичним, але не забрало чуйності. Герої його творів також сильні, пристосовані до труднощів.

Підготувала Наталя Звольська (бібліотекар-методист відділу науково-консультативної та методичної роботи ЛОНПБ)

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: