23 листопада – 160 років від дня народження Марії Костянтинівни Башкирцевої [Башкірцева (1860–1884)], української та французької художниці, майстрині жанрового живопису; 160 років від дня народження Карла Ялмара Брантінга (1860–1925), шведського журналіста, політичного діяча, лауреата Нобелівської премії миру (1921); 120 років від дня народження Параски Іванівни Власенко (1900–1960), української майстрині декоративного розпису; 24 листопада – 215 років від дня народження Олексія Петровича Стороженка (1806–1874), українського письменника ; 170 років від дня народження Миколи Корниловича Бодаревського (1850–1921), українського художника; 25 листопада – Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок; 100 років від часу заснування (1920) Інституту помології імені Л. П. Симиренка НААН України (на той час – Мліївська дослідна садово-городна станція); 210 років від дня народження Миколи Івановича Пирогова (1810–1881), російського та українського вченого, хірурга, анатома, патолога, педагога, громадського діяча, засновника воєнно-польової хірургії; 120 років від дня народження Пилипа Федоровича Гузюка (1900–1968), українського письменника; 26 листопада – День святителя Іоанна Золотоустого; 110 років від дня народження Івана Архиповича Білика (1910–1999) українського майстра художньої кераміки; 27 листопада – 60 років від дня народження Людмили Петрівни Іванцової (1960), української письменниці, журналістки, перекладачки, педагога 28 листопада – День пам’яті жертв голодоморів; 140 років від дня народження Олександра Олександровича Блока (1880–1921), російського поета, драматурга, перекладача; 140 років від дня народження Сергія Івановича Маслова (1880–1957), українського бібліографа, літературознавця, книгознавця, педагога; 130 років від дня народження Зінаїди Павлівни Тулуб (1890–1964), української письменниці, перекладачки, літературознавця, педагога; 120 років від дня народження Ярослава Івановича Середи (1900–1981), українського вченого в галузі нафтопереробки; 110 років від дня народження Ярослава-Богдана Рудницького (1910–1995), українського мовознавця, літературознавця, фольклориста, громадсько-політичного діяча;   30 листопада – 210 років від дня народження Олівера Фішера Вінчестера (1810–1882), американського промисловця, винахідника, виробника стрілецької зброї; 125 років від дня народження Матвія Миколайовича Стахіва (1895–1978), українського правника, соціолога, історика, журналіста, громадсько-політичного діяча; 120 років від дня народження Анатолія Марковича Воробйова (1900–1955), українського фізіолога, педагога.
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Відкрито книжкову виставку, присвячену Олексію Стороженку

There are no translations available.

altДо 215-річчя від дня народження Олексія Петровича Стороженка (24 листопада – 1806), українського письменника у «Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці» представлено книжково-журнальну виставку: «Творча спадщина письменника» (експонується з 16 листопада  до 07 грудня в приміщенні абонементу).

 

 

 

 

 

Довідка

Олексій Петрович Стороженко народився у с. Лисогорах на Чернігівщині. Вчився в Харківському пансіоні для дворянських дітей (1821—1823), потім служив у війську (1824—1850), далі працював чиновником особливих доручень при київському генерал-губернаторі. 1868 оселився на хуторі Трішин коло Берестя і тут прожив останні роки життя, захоплюючися музикою, малюванням і скульптурою.

Творча спадщина Олекси Стороженка — сучасника Тараса Шевченка — невелика. Сам митець не вважав себе письменником-професіоналом, не був активним учасником літературно-мистецького життя України й не претендував на всенародне визнання. Іван Франко справедливо підсумував його письменницьку долю так: «Без сумніву, талановитий оповідач і добре володіє українською мовою, але брак вищої освіти і життєві обставини не дозволили йому виробити настільки ідейного способу думання і настільки глибокого розуміння людського життя, щоб із талановитого анекдотиста він зробився дійсним художником.» У той же час найбільший твір Олекса Стороженка «Марко Проклятий» свідчить про великий потенціал митця, тому Богдан Лепкий назвав його одним «із кращих козацьких патріотів»

Розповіді старих людей, зокрема запорожця Микити Коржа і власні спостереження в роки перебування у війську послужили матеріалом для оповідань і повістей Стороженка. Почав писати російською мовою, друкувався у 1850-х pp. у журналах «Северная пчела» і «Библиотека для чтения».

Тут опубліковані «Рассказы из крестьянского быта малороссиян» (1858), роман-хроніка «Братья-близнецы» (1857) та інші. З появою журналу «Основа» Стороженко почав писати українською мовою. 1863 видано двотомник його творів: «Українські оповідання». В основі значної частини оповідань — народні перекази, анекдоти, прислів'я. Змістом і стилем вони близькі до фольклору («Вчи лінивого не молотом, а голодом», «Межигорський дід», «Вуси», «Голка»). Друга група оповідань написана на основі етнографічних та історичних матеріалів («Матусине благословення», «Закоханий чорт», «Марко проклятий» тощо). Твори Стороженка відзначаються своєрідним українським гумором, знанням народився міфології, образністю народної мови.

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: