21 жовтня – 120 років від дня народження Поліни Мусіївни Нятко [Нятко-Табачникова (1900–1994)], української актриси, режисера, педагога; 120 років від дня народження Василя Тисяка (1900–1967), українського співака; 110 років від дня народження Поліни Володимирівни Куманченко (1910–1992), української актриси; 22 жовтня – 210 років від дня народження Миколи Кузьмича Іванова [справж. – Кабраченський (1810–1880)], українського співака; 150 років від дня народження Івана Олексійовича Буніна (1870–1953), російського та французького письменника, поета, перекладача, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1933); 140 років від дня народження Віктора Павловича Протопопова (1880–1957), українського психіатра, фізіолога; 130 років від дня народження Аверкія (Оверка) Матвійовича Гончаренка (1890–1980), українського військового діяча; 110 років від дня народження Параски Юхимівни Амбросій (1910–1997), української поетеси; 90 років від дня народення Вілена Олександровича Калюти (1930–1999), українського кінооператора; 23 жовтня – 100 років від дня народження Степана Михайловича Горака (1920–1986), українського історика, славіста, публіциста, бібліографа, громадського діяча; 100 років від дня народження Джанні Родарі (1920–1980), італійського письменника, журналіста; 24 жовтня – День Організації Об’єднаних Націй; Всесвітній день інформації щодо розвитку; 25 жовтня – День автомобіліста і дорожника; 160 років від дня народження Миколи Семеновича Самокиша (1860–1944), українського живописця, графіка, педагога; 80 років від дня народження Ярослава Степановича Яцківа (1940), українського вченого, астронома, геодезиста, громадського діяча; 26 жовтня – 110 років від дня народження Миколи Сергійовича Полуектова (1910–1986), українського вченого в галузі аналітичної хімії; 27 жовтня – Всесвітній день аудіовізуальної спадщини; 275 років від дня народження Максима Созонтовича Березовського (1745–1777), українського композитора, диригента, співака, класика європейської музики; 28 жовтня – День визволення України від фашистських загарбників; 125 років від дня народження Майка (Михайла) Гервасійовича Йогансена (1895–1937), українського письменника, перекладача, журналіста, критика; 110 років від дня народження Олексія Зіновійовича Петрова (1910–1972), українського та російського вченого, фізика; 29 жовтня – 230 років від дня народження Фрідріха-Адольфа-Вільгельма Дістервега (1790–1966), німецького педагога 140 років від дня народження Абрама Федоровича Йоффе (1880–1960), російського фізика, народженого в Україні, одного із засновників фізичної школи; 120 років від дня народження Степана Бена [справж. – Степан Федорович Бендюженко (1900–1937)], українського поета; 90 років від дня народження Валерії Семенівни Вірської-Котляр (1930–2016), української артистки балету, балетмейстера, педагога; день народження Богуш Алли Михайлівни, доктора педагогічних наук, професора, фахівця у галузі дошкільного виховання. 30 жовтня – 230 років від дня народження Кароля Юзефа Ліпінського (1790–1861), польського скрипаля, композитора, віолончеліста, педагога; 140 років від дня народження Павла Костянтиновича Федоренка (1880–1962), українського історика, архівіста, археографа, краєзнавця; 125 років від дня народження Луки Юрійовича Луціва (1895–1984), українського публіциста, літературознавця, журналіста, критика, громадського діяча; 90 років від дня народження Михайла Андрійовича Голубця (1930–2016), українського вченого в галузі геоботаніки та екології, державного та політичного діяча. 31 жовтня - Міжнародний день Чорного моря; 205 років від дня народження Карла Вільгельма Вайєрштрасса (1815–1897), німецького математика; 185 років від дня народження Йоганна Адольфа фон Байєра (1835–1917), німецького хіміка-органіка; 125 років від дня народження Давида Генріховича Елькіна (1895–1983), українського психолога; 95 років від дня народження Зіновії Тарасівни Франко (1925–1991), українського мовознавця
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Відкрито книжкову виставку, присвячену Чарльзу Персі Сноу

There are no translations available.

altДо 115річчя від дня народження Чарльза Персі Сноу (15 жовтня, 1905), англійського письменника у «Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці» представлено книжково-журнальну виставку: «Англійський письменник та вчений» (експонується з 09 жовтня до 25 жовтня в приміщенні абонементу (1 поверх)).

 

 

 

 

Довідка

Чарлз Персі Сноу — англійський письменник-реаліст, фізик, хімік і державний діяч. Лицар-бакалавр, командор ордена Британської імперії.

Починав свою кар’єру як вчений-фізик. Сноу отримав освіту в Коледжі Лестершир і Ратленд в рідному  Лестері, після чого закінчив Кембриджський університет, де з 1930 року викладав в Крайст-коледжі. У віці 25 років отримав ступінь доктора наук за дослідження по спектроскопії. Тоді ж і написва свою першу книгу – детективний роман «Смерть під вітрилом».

Проте молодого вченого запросили працювати в уряді Великобританії і він погодився. В різні роки займав багато керівних посад. Так, в 1940 – 1944 роках він був технічним директором міністерства праці, в 1945 – 1960 - комісаром цивільної служби, в 1964 – 1966 - парламентським секретарем міністерства технології. В1957 році Сноу був зведений у дворянське достоїнство, а в 1964 році зроблений довічним пером без права передачі звання у спадщину в баронському статусі. В 1961 – 1964 роках Сноу обіймав виборну посаду ректора Університету Сент-Ендрюса.

З 1950 року був одружений на письменниці Памелі Хендсфорд Джонсон, і мав сина Філіпа (нар. 1952 р.).

Будучи одночасно і політокм, і вченим, і письменником, він розповідав в своїх книгах як про закулісне життя британських властей, так і про розрив між технічною і гуманітарною інтелігенцією. Так, про це він говорив і у своїй промові, яка називалася «Дві культури і наукова революція», виголошеній 7 травня 1959 року в Кембриджі.

Найбільш відомими ролманами Сноу стали «Наставники», «Коридори влади», «Повернулися додому». Ці та інші його твори увійшли до золотого фонду англійської літератури ХХ століття.

Помер Сноу 1 липня 1980 року у Лондоні (Великобританія).

ЦИТАТИ

"9 письменників з 10 - політично порочні, не роби письменники настільки поганого впливу на політичне життя народів, світ, мабуть, не знав би Аушвіца".

"Участь кожного з нас трагічна. Ми всі самотні. Любов, сильні прихильності, творчі пориви іноді дозволяють нам забути про самотність, але ці тріумфи-лише світлі оазиси, створені нашими власними руками, кінець шляху завжди обривається в мороці: Кожного зустрічає смерть сам на один".

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: