5 травня – 175 років від дня народження Генрика Сенкевича [повне ім’я – Генрик Адам Александр Піус Сенкевич (1846–1916)], польського письменника білорусько-татарського походження, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1905); 100 років від дня народження Артура Леонарда Шавлова (1921–1999), американського фізика, лауреата Нобелівської премії в галузі фізики (1981); 90 років від дня народження Миколи Кіндратовича Кондратюка (1931–2006), українського співака, педагога, музично-громадського діяча; 6 травня – День великомученика Георгія Побідоносця (Юрія Змієборця, Георгія Переможця); День піхоти; 150 років від дня народження Опанаса Івановича Завадського (1871 – після 1910), українського хормейстера, педагога; 100 років від дня народження Олександри Федорівни Селюченко (1921–1987), української майстрині художньої кераміки; 80 років від дня народження Володимира Павловича Небоженка (1941), українського скульптора; 7 травня – 180 років від дня народження Бориса Станіславовича Познанського (1841–1906), українського письменника, етнографа, громадського діяча; 160 років від дня народження Рабіндраната Тагора [Робіндронатх Тхакур (1861–1941)], індійського та бенгальського поета, прозаїка, драматурга, громадського діяча, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1913) ; 80 років від дня народження Олексія Васильовича Кожекова (1941), українського живописця, монументаліста, графіка; 8 травня – 8–9 Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни; День пам’яті та примирення; Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця’ Всесвітній день мігруючих птахів; 100 років від дня народження Миколи Федоровича Козловського (1921–1996), українського фотохудожника, педагога; 80 років від дня народження Олександра Вікторовича Бузилевича (1941–2018), українського кінооператора; 9 травня – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги); День матері’;150 років від дня народження Володимира Михайловича Гнатюка (1871–1926), українського фольклориста, етнографа, мовознавця, літературознавця, мистецтвознавця, громадсько-культурного діяча; 110 років від дня народження Мирослава Никифоровича Григоріїва (1911– 2000), українського художника-графіка, журналіста (США); 10 травня – 100 років від дня народження Юрія Павловича Жбакова (1921–1999), українського актора театру та кіно; 100 років від дня народження Михайла Ілліча Кривенка (1921–2008), українського живописця; 11 травня – 130 років від дня народження Льва Миколайовича Делоне (1891–1969), українського ботаніка, цитолога, генетика, селекціонера; 12 травня – 90 років від дня народження Юрія Олексійовича Луціва (1931), українського диригента, педагога; 13 травня – 100 років від дня народження Йосипа Йосиповича Корби (1921–1988), українського актора, режисера, громадського діяча; 14 травня – 150 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника (1871–1936), українського письменника, громадсько-політичного діяча; 15 травня – Міжнародний день сім’ї; День Європи; День науки; 130 років від дня народження Михайла Опанасовича Булгакова (1891–1940), російського письменника, драматурга, лікаря, народженого в Україні; 130 років від дня народження Костянтина Симоновича Гамсахурдіа (1891–1975), грузинського письменника, філолога, історика, літературознавця, одного з найвизначніших грузинських прозаїків XX ст.; 120 років від дня народження Мойсея Юхимовича Мижирицького [Мойше Хаїм-Берович (1901–1951)], єврейського літературознавця, критика; 110 років від дня народження Макса Рудольфа Фріша (1911–1991), швейцарського прозаїка, драматурга, публіциста;
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

28 липня - День хрещення Київської Русі – України

There are no translations available.

alt28 липня - День хрещення Київської Русі– України

У приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжково-журнальну виставку: «Історія хрещення Київської Русі – погляд крізь час» (експонується з 20 липня до 10 серпня в фойє бібліотеки (2 поверх)).

 

 

 

 

Довідка

7 – 8 липня віруючі українці відзначають день хрещення Київської Русі.

Хоча прийняття православ’я на території Київського князівства відбувалося у кілька етапів, проте саме 988 рік вважають початком нової епохи давньоруської держави.

Хрещення Русі і князь Володимир У 988 році князь Володимир, син князя Святослава, прийняв історичне рішення про хрещення Русі та хрестився сам з дружиною. При хрещенні він отримав ім’я Василь.  А за дійство, яке відбулося у водах Дніпра, коли хрещення прийняли усі, князя люди стали звати «Великим». Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Місце, де були хрещені діти Володимира Великого в Києві, до цих пір називається Хрещатиком. Святе Хрещення прийняли після Києва жителі Новгорода і Смоленська, Полоцька і Турова, Пскова, Луцька, Володимира-Волинського, Чернігова, Курська, Ростова і інших міст. 

Прихід християнства в Київську Русь пов'язаний княгинею Ольгою, яка була бабусею Володимира. У 954 році княгиня здійснила паломництво до Константинополя, де вона прийняла святе хрещення, отримавши церковне ім'я Олена, а хрещеним батьком став імператор Костянтин. Ольгу вважають покровителькою православної віри.

Завдяки її діяльності на Русі почали будувати храми, встановлювати хрести і знищувати язичницьку символіку. Володимир після свого хрещення наказав розгромити всі кам'яні капища та хрестив своїх синів від попередніх шлюбів у джерелі, відомому у нинішній столиці України під іменем Хрещатика.

А слідом за ними хрестилося багато бояр. Згідно з переказами, масове хрещення жителів міста – "зійшлося там людей без числа" – відбулося на місці, де у Дніпро впадає річка Почайна. Після цієї події на Русі почали активно будувати християнські храми, а на стародавньому капищі у Києві було споруджено церкву святого Василя та пізніше – Десятинну церкву. Згодом православ'я приходить до інших міст Київської Русі: Чернігів, Полоцьк, Турів, де створювалися єпархії. 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: