7 липня –Різдво пророка Іоанна Хрестителя. День Івана Купала; День працівника природно-заповідної справи; 60 років від дня створення (1960) Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України (на той час – Український (Київський) науково-дослідний інститут експериментальної та клінічної онкології МОЗ УРСР) ; 120 років від дня народження Юрія Корнійовича (Корнелійовича) Смолича (1900–1976), українського письменника, прозаїка, публіциста, драматурга, мемуариста, критика, журналіста, громадсько-політичного діяча;  8 липня – День родини ; 110 років від дня народження Кирила Андрійовича Куцюка-Кочинського (1910–1991), українського поета, перекладача, громадського діяча (Румунія) ; 100 років від дня народження Вадима Григоровича Кононенка (1920–1983), українського вченого в галузі авіаційної технології та обробки металів тиском; 9 липня – 170 років від дня народження Івана Минчева Вазова (1850–1921), болгарського письменника, громадського діяча; 10 липня – 125 років від дня народження Карла Генріха Марії Орфа (1895–1982), німецького композитора, драматурга, музикознавця, педагога, театрального діяча; 120 років від дня народження Петра Степановича Погребняка (1900–1976), українського вченого-лісівника, ґрунтознавця; 11 липня – Всесвітній день народонаселення; 120 років від дня народження Павла Трохимовича Кононенка (1900–1971), українського письменника;  100 років від дня народження Євгена Микитовича Зубцова (1920–1986), українського композитора, диригента; 12 липня – День святих первоверховних апостолів Петра і Павла; День рибалки; 13 липня – 140 років від дня народження Андрія Ілліча (Ільковича) Жука (1880–1968), українського публіциста, геополітика, дипломата; 130 років від дня народження Арнольда (Андрія) Володимировича Кордюма (1890–1969), українського актора, режисера, сценариста;110 років від дня народження Петра Степановича Непорожнього (1910–1999), українського вченого в галузі енергетичного будівництва, державного діяча; 80 років від дня народження Івана Григоровича Сокульського (1940–1992), українського поета, правозахисника, громадського діяча; 14 липня – 120 років від дня народження Олександра Кириловича Горчакова (1900–1960), українського хірурга 15 липня – День українських миротворців; 140 років від дня народження Сергія Івановича Канюка (1880–1945), українського письменника, публіциста, журналіста, педагога, громадського діяча; 120 років від дня народження Володимира Автономовича Грінченка (1900–1948), українського археолога, музеєзнавця;
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Відкрито книжкову виставку, присвячену Михайлу Драгоманову

There are no translations available.

altДо 125-річчя з дня смерті М.П.Драгоманова (2 липня – 1841) українського публіциста, історика, філософа, літературознавця Михайла Петровича Драгоманова у приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжково-журнальну виставку: «Апостол правди і науки» (експонується з 25 червня до 13 липня в приміщенні абонементу).

 

 

 

 

Довідка

Михайло Петрович Драгоманов - український вчений і критик, публіцист, історик, фольклорист, громадський діяч, засновник українського соціалізму. Брат Ольги Косач і дядько Лесі Українки, що вплинув на її формування як письменника. 

М. Драгоманов народився в м. Гадяч на Полтавщині у дворянській родині Майбутній учений і мислитель здобував освіту в Гадяцькому повітовому училищі, згодом – у Полтавській гімназії. Закінчивши історико-філологічний факультет Київського університету 1863 р., він розпочав свою викладацьку діяльність.

М. Драгоманов брав активну участь у громадсько-політичних і культурних ініціативах Київської Громади, до складу якої входила ціла плеяда українських громадських діячів, науковців, письменників і митців, зокрема Володимир Антонович, Тадей Рильський, Павло Чубинський, Михайло Старицький, Микола Лисенко, Павло Житецький та ін.

 Драгоманов – автор понад 2 тис. творів з історії, літературознавства, фольклористики та ін. наукових дисциплін. Суспільний процес розумів як поступальний розвиток політичних і моральних ідей, підпорядкованих внутрішнім законам прогресу. У працях "Переднє слово до “Громади”", "Чудацькі думки про українську національну справу", "Пропащий час" та ін. звертався до багатьох важливих питань історії України 14 – 1-ї пол. 19 ст., у т. ч. стосовно історичної ролі Запорозької Січі. У публіцистичних творах "Внутрішнє рабство і війна за звільнення", "До чого довоювалися", "Листи на Наддніпрянську Україну" та ін. засуджував національне й соціальне поневолення народів Російської імперії та Австро-Угорщини. Як літературний критик висвітлював здобутки українського письменства, його значення та місце в європейському літературному процесі. Зокрема, 1873 опублікував в італійському журналі "Rivista Europea" ("Європейський огляд") ст. "Український літературний рух у Росії та в Галичині (1798–1872)"

Доклав багато зусиль, щоб поширити спадщину українських. письменників і вчених в перекладах європейськими мовами. Брав участь у закордонному виданні творів Т. Шевченка, М. Костомарова

Михайло Петрович виступив видавцем поетичної спадщини Т.Г. Шевченка. Насамперед це мініатюрний «Кобзар», який вийшов з друкарні «Громади» 1878 р. тиражем у 1000 примірників. Передмову до нього написали Ф. Вовк та А. Ляхоцький; допомогу у реалізації ідеї надали М. Павлик і С. Подолинський. Збірка містила двадцять поезій Т. Шевченка, заборонених російською цензурою. Розмір книжечки 5,5х8,5 см не був випадковим: він співпадав із форматом пакунку цигаркового паперу фірми «Awadi», який вироблявся в Європі та ввозився, зокрема, й до Росії. Під виглядом пакунків цигаркового паперу здійснювалося транспортування примірників «Кобзаря» у Наддніпрянську Україну.

У Женеві побачила світ поема Т. Шевченка «Марія» зі вступним словом та коментарями М. Драгоманова – спершу українською мовою, переданою латинським шрифтом (1882), невдовзі – в перекладі російською (1885). Всього у Швейцарії М. Драгомановим було видано 112 назв книг і брошур безцензурного друку, в тому числі 37 українською мовою.

У працях "Малоруські народні перекази і оповідання", "Нові українські пісні про громадські справи", "Політичні пісні українського народу XVIII–XIX ст." високо оцінював виховну й пізнавальну роль народної творчості.

Особливе місце у громадсько-політичній і науковій діяльності М. Драгоманова посідала Галичина. Він підтримував зв’язки з багатьма місцевими інтелектуалами – Данилом Танячкевичем, Мелітоном Бучинським, Володимиром Навроцьким, Михайлом Павликом, Іваном Франком, Теофілем і Ярославом Окуневськими, Олександром Борковським, Юліаном Яворським, Наталією Кобринською, Романом Яросевичем, Юліаном Бачинським та ін.

Михайло Драгоманов залишив яскравий слід в історії суспільно-політичної думки, громадському та культурному житті українців. Його наукова, публіцистична та епістолярна спадщина досі вражає глибиною та широким спектром зацікавлень її автора.

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: