2 червня – 180 років від дня народження Томаса Гарді (1840–1928), англійського письменника; 90 років від дня народження Петра-Йосипа Потічного (1930), канадського політолога, історика, педагога українського походження; 4 червня – Міжнародний день безвинних дітей – жертв агресії; 150 років від дня народження Митрофана Васильовича Бречкевича (1870–1963), українського історика-славіста; 5 червня – Всесвітній день навколишнього середовища; 125 років від дня народження Михайла Омеляновича Ялового (1895–1937), українського письменника, поета, прозаїка, драматурга, кіносценариста, журналіста, редактора, видавця, громадсько-політичного діяча; 100 років від дня народження Степана Олексійовича Сабадаша (1920–2006), українського хорового диригента, композитора; 6 червня – День журналіста; 170 років від дня народження Карла Фердинанда Брауна (1850–1918), німецького фізика, винахідника бездротового телеграфу, лауреата Нобелівської премії в галузі фізики (1909); 150 років від дня народження Володимира Георгійовича Шапошникова (1870–1952), українського та російського хіміка-технолога, органіка; 110 років від дня народження Георгія Володимировича Карпенка (1910–1977), українського вченого в галузі фізико-хімічної механіки матеріалів; 7 червня – День святої Трійці; День працівників місцевої промисловості; День працівників водного господарства; 90 років від дня народження Івана Олексійовича Кандиби (1930–2002), українського правозахисника, громадсько-політичного діяча; 8 червня – Всесвітній день океанів; 210 років від дня народження Роберта Александера Шумана (1810–1856), німецького композитора, диригента, музичного критика, педагога; 100 років від дня народження Івана Микитовича Кожедуба (1920–1991), українського військового діяча, льотчика-винищувача, Героя Радянського Союзу (двічі 1944, 1945), маршала авіації (1985); 10 червня – 80 років від дня заснування (1940) Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки (на той час – Волинська обласна бібліотека для дорослих); 110 років від дня народження Федора Овксентійовича Моргуна (1910–1990), українського поета, перекладача; 90 років від дня народження Леоніда Сергійовича Татаренка (1930–1999), українського поета; 11 червня – 120 років від дня народження Петра Івановича Демчука  1900–1937), українського філософа, громадсько-політичного діяча; 110 років від дня народження Жака-Іва Кусто (1910–1997), французького океанографа, фотографа, режисера, винахідника; 110 років від дня народження Івана Романовича Піскуна (1910–1990), українського театрознавця, театрального критика, історика; 90 років від дня народження Михайла Васильовича Гуця (1930), українського фольклориста, громадсько-культурного дiяча; 12 червня – Всесвітній день боротьби із дитячою працею; День працівника фондового ринку 14 червня – Всесвітній день донора крові; День працівників легкої промисловості; 175 років від дня народження Івана Васильовича Лучицького (1845–1918), українського та російського вченого, історика, педагога, громадського діяча; 110 років від дня народження Валер'яна Дмитровича Ревуцького (1910–2010), українського письменника, публіциста, мистецтвознавця, театрознавця, театрального критика, педагога (Канада); 15 червня – 160 років від дня народження Олександра Івановича Томсона (1860–1935), українського та російського вченого-мовознавця;
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

24 травня – День слов’янської писемності й культури. День св. Кирила та Мефодія

There are no translations available.

alt24 травня – День слов’янської писемності й культури. День св. Кирила та Мефодія

У приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжково-журнальні виставки: «Наші предки – слов’яни» (експонується з 20 травня до 07 червня в приміщенні абонементу) і  «Невмируща спадщина Кирила та Мефодія» (експонується з 20 травня до 07 червня в фойє бібліотеки (2 поверх)).

 

 

 

Довідка

Писемність, мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб. У мові – наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання.

Що ж для кожного з нас значить рідна мова, слова, які ми чуємо, що можемо написати і прочитати? Дуже багато! Без цієї мови, без букв не було б нашої нації – українського народу, не було б ні історії, жодної великої дати,  жодного великого імені.

День слов'янської писемності й культури. Це свято відзначається щорічно 24 травня, саме в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, що заклали основу слов'янської писемності. Праці цих великих просвітителів стали спільним надбанням усіх слов'ян. 

Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке у просторі і часі розширює функціонування мови. Проблема виникнення письма у слов'ян дуже складна. Протягом багатьох років учених цікавлять такі питання: коли і як народилася слов'янська писемність, слов'янська абетка, і чи мали наші предки до цього якісь інші писемні знаки.

Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з'явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії і Болгарії було завезено богослужебні книги. Ось як, наприклад, писав Аврелій Августин, відомий як Августин Блаженний (354-430 р. н.е.): "Те суб'єктивно розумне, що існує в нас, тобто те, що розумом обдароване й розумно-об'єктивне творить чи керується ним, пов'язується певними природними зв'язками спілкування з тими, з ким у неї цей розум спільний. Але оскільки людина не могла б установити надійного спілкування з іншою людиною, якби вони між собою не розмовляли і таким чином не передавали одна одній свої почуття й думки, то це об'єктивно-розумне знайшло потрібним позначити предмети словами, тобто певними звуками, що є знаками...".

У багатьох місцях, де колись селилися наші пращури, особливо в Північному Причорномор'ї, археологи не раз знаходили на кам'яних плитах, амфорах таємничі, незрозумілі знаки. Але питання про існування писемності в ті давні часи залишається відкритим.

Перший історик давньої слов'янської писемності болгарський книжник, учений-чернець Чорноризець Храбр, який жив у X столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі "Про письмена" розповідає про два етапи розвитку слов'янського письма.

Перший етап – коли слов'яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками.

Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами.

І було так доти, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм не був створений алфавіт.

Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського.

Глаголиця – то давня система слов'янського письма, укладена Святим Кирилом. Немає даних про систематичне вживання глаголиці в Україні, однак вона була відома за часів існування Київської держави в рукописах XI-XV століть.

Кирилиця є вдосконаленою системою письма, названою на честь Кирила. Ця слов'янська азбука вживалася протягом сотень років і стала основою сучасної азбуки багатьох слов'янських народів. Імена Кирила й Мефодія навічно записані в історію слов'ян.

Молода європейська держава Україна із здобуттям своєї незалежності також вшановує слов'янських учителів, чий науковий подвиг свого часу сприяв майбутньому становленню й української писемності. Під час присяги першого президента України Леоніда Кравчука на вірність народові України поряд з Конституцією та Актом проголошення незалежності України лежала розкішно оздоблена рукописна книга. Це було Пересопницьке Євангеліє – перший відомий дотепер з перекладів євангельського тексту літературно-писемною мовою переклад, який зробили Кирило і Мефодій.

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: