20 лютого – Всесвітній день соціальної справедливості; День Героїв Небесної Сотні; 190 років від дня народження Клавдії Іванівни Алексович [Алексевич (1830–1916)], української письменниці, драматурга, педагога, громадської діячки, першої галицько-руської письменниці; 115 років від дня народження Уласа Олексійовича Самчука (1905-1987), прозаїка українського зарубіжжя, журналіста, публіциста; 100 років від дня народження Михайла Петровича Миценка [справж. – Колечкін (1920–2001)], українського письменника, публіциста, критика; 21 лютого – Міжнародний день рідної мови; 170 років від дня народження Вікентія В’ячеславовича Хвойки [Чеслав, Честослав, Вікенс Хвойко (1850–1914)], українського археолога чеського походження, першовідкривача трипільської культури; 150 років від дня народження Ісидора Івановича Дольницького (1870–1924), українського священика, педагога, дослідника церкви, церковного діяча; 125 років від дня народження Тимоша Олесіюка (1895–1978), українського громадсько-політичного діяча, дипломата; 115 років від дня народження Дмитра Чуба (Дмитра Васильовича Нитченка, Остапа Зірчастого) (1905-1999), поета, прозаїка українського зарубіжжя; 100 років від дня народження Володимира Михайловича Кухара [справж. – Роман (1920–2007)], українського письменника, критика, співака, музикознавця, педагога; 22 лютого – 140 років від дня народження Осипа Васильовича Турянського (1880–1933), українського письменника, критика; 130 років від дня народження Віктора Мусійовича Коровчинського (1890–1949), українського живописця; 80 років від дня народження Олеся Євгеновича Шевченка (1940), українського журналіста, політичного діяча, учасника національно-визвольного руху; 23 лютого – 130 років від дня народження Костя Кисілевського [Костянтин Йосипович (1890–1974)], українського мовознавця, літературознавця, педагога (США); 120 років від дня народження Євгена Михайловича Лавренка (1900–1987), українського та російського геоботаніка, ботаніко-географа; 90 років від дня народження Василя Степановича Бородіна (1930–2011), українського літературознавця; 24 лютого – 190 років від дня народження Кароліни Светлої [справж. – Йоганна Роттова (1830–1899)], чеської письменниці; 155 років від дня народження Івана Львовича Липи (1865-1923), українського поета, прозаїка; 125 років від дня народження Дмитра Артемовича Май-Дніпровича [справж. – Майборода (1895–1930)], українського поета; 110 років від дня народження Василя Сидора (1910–1949), українського військового діяча, полковника УПА; 25 лютого – 170 років від дня народження Володимира Григоровича Барвінського (1850–1883), українського письменника, публіциста, видавця, юриста, громадсько-культурного діяча; 120 років від дня народження Олексія Володимировича Квасницького (1900–1989), українського вченого-фізіолога, винахідника, педагога; 27 лютого – 110 років від дня народження Федора Михайловича Потушняка (1910–1960), українського письменника, етнографа, археолога, педагога; 28 лютого – 140 років від дня народження Мартіроса Сергійовича Сар’яна (1880–1972), вірменського живописця, графіка, театрального художника; 130 років від дня народження Осипа-Романа Йосафатовича Сорохтея (1890–1941), українського живописця, графіка, педагога; 125 років від дня народження Михайла Федоровича Матчака (1895–1958), українського громадсько-політичного діяча, публіциста, видавця; 125 років від дня народження Вадима Вадимовича Лазаркевича (1895-1963), болгарського художника-ілюстратора; 50 років від дня народження Лемоні Снікета (Деніеля Хендлера) (1970), американського казкаря, прозаїка, журналіста; 29 лютого – 60 років від дня народження Віктора Борисовича Васильчука (1960), українського казкаря, прозаїка, поета.
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Electronic catalog
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Відкрито книжкову виставку, присвячену Уласу Самчуку

There are no translations available.

altДо 115-ти річчя від дня народження Уласа Олексійовича Самчука (1905–1987), українського письменника, одного з організаторів створення Карпатської України, редактора газети «Волинь» у приміщенні «Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки» представлено книжково-журнальну виставку: «Літописець XX століття» (експонується з 14 лютого до 29 лютого в приміщенні абонементу,  1 поверх).

 

 

 

 

Довідка

Улас Самчук належить до письменників, про яких у радянські часи не говорили, проте імя його добре відоме українській діаспорі. Творчість письменника була під забороною. І лише із здобуттям Україною  незалежності про нього  та його творчість стало відомо. Великий резонанс викликало перевидання роману «Волинь». Також було перевидано роман «Марія», який вважається першим в українській літературі твором про Голодомор 1933 року.

Улас Олексійович Самчук народився в селянській родині у с. Дермань на Рівненщині. Навчався в школі, потім у Кременецькій приватні гімназії імені Івана Тешенка (1921 – 1925 рр.). У 1927 році був призваний до польської армії, але дезертирував з неї і утік до Німеччини. За кордоном трохи навчався у Бреславському університеті, по тім в Українському Вільному Університеті у Празі (1929 – 1931), хоч так його і не закінчив.

З 1929 по 19412 рік проживав у Чехословаччині та Закарпатській Україні.  У 40-х роках проживав у Німеччині (1944 -1948), і в 1948 році переїхав до Канади, де і помер 9 липня 1987 роі (у Торонто). Похований у Торонто.

Перший твір Уласа Самчука – оповідання «На старих стежках», було опубліковане у 1926 році у Варшаві в журналі «Наша бесіда».

Під час німецької окупації українських земель у час Другої світової війни Самчук повернувся на батьківщину. У Рівному видавав газету «Волинь». Оскільки видання було легальне, письменнику доводилося йти на порозуміння з окупаційною владою. Однак газета мала на меті поширювати українську національну ідеологію, а це не подобалося гітлерівцям. Зрештою, газета була закрита, а Самчук ледь уникнув розстрілу.

У 1943 році Улас Самчук закінчив роман «Юність Василя Шермети», який на львівському конкурсі в 1944 році отримав нагороду.

Про часи перебування в Україні за часів німецької окупації Самчук залишив спогади «На коні білому» і «На коні вороному». Ці твори дають адекватне уявлення про те, що робилося на наших теренах у цей непростий період.

1945 року став ініціатором створення літературної спілки письменників української діаспори. Колеги обрали його першим головою МУРу (Мистецького  українського руху). Після війни Самчук відійшов від політики остаточно і реалізував себе в літературі. Митець узявся до великого епічного полотна –роману-трилогії «Ост», який писав і видавав частинами.

У 1959 році Улас Самчук створив роман про УПА та її діяльність в роки Другої світової війни «Чого не гоїть вогонь».

Останнім з опублікованих за життя автора став роман «На твердій землі» (1967). Митець зумів правдиво і переконливо показати долю українських емігрантів, які після війни виїхали до Канади.

Улас Самчук – автор багатьох публіцистичних творів, нарисів які вийшли окремими книгами: «Планета ДіПі», «Слідами піонерів», «Живі струни, «Сонце з заходу», «Вкраїні занепаду й руїни». Останні роки письменник прожив у будинку для престарілих. За кордоном це не вважається трагедією, та й умови проживання літніх людей у таких закладах досить хороші.

Роман «Марія», який був написаний у Празі у 1933 році, зі здобуттям Україною незалежності, вивчався  в українських школах (у 1991 році ьув надрукований в Києві). Проте,  у 2012 році в часи президентства В.Януковича, коли міністром освіти і науки був Д.Табачник, відбулися зміни змісту деяких навчальних дисциплін і зі шкільних програм з української літератури зник роман «Марія».  Також Верховна Рада не прийняла постанови про відзначення 100-річчя письменника (2005 рік). Зміни відбулись у 2015 році, коли було прийнято постанову про відзначення 110 років з дня народження Уласа Самчука на державному рівні.

У лютому 2018 року в Острозькій академії відбулося засідання оргкомітету щодо перевидання творів Уласа Самчука. Заплановано видати повне зібрання творів Уласа Самчука, серед яких: трилогії «Волинь» та «Ост», ранні романи «Саботаж УВО», «Кулак», «Гори говорять», «Марія», «Сонце із Заходу», пізні романи «Юність Василя Шеремети», «Чого не гоїть огонь», «На твердій землі», мемуари «Мої границі», «На білому коні», «На коні вороному», «П’ять по дванадцятій», «Плянета Ді-Пі», новели і публіцистика, листи, щоденник тощо.

За словами ректора Національного університету «Острозька академія», професор Ігоря Пасічника: «Улас Самчук повсякчасно, гордо і невтомно тримав у руках духовний жезл національного обов’язку — повертав втрачену Батьківщину для себе та для свого народу, бо якщо не здобудеш власної Батьківщини, то втратиш увесь світ. Коли в сім’ї волинського селянина народився син, ніхто й гадки не мав, що судилося йому стати величною постаттю не лише на Волині, а й в усій Україні, Європі, і стати одним із небагатьох, хто у певні історичні періоди представляв культуру та літературне мистецтво українців в усьому світі. Улас Самчук — це велич, у якій ніхто і ніколи не повинен сумніватися».

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: