7 липня –Різдво пророка Іоанна Хрестителя. День Івана Купала; День працівника природно-заповідної справи; 60 років від дня створення (1960) Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України (на той час – Український (Київський) науково-дослідний інститут експериментальної та клінічної онкології МОЗ УРСР) ; 120 років від дня народження Юрія Корнійовича (Корнелійовича) Смолича (1900–1976), українського письменника, прозаїка, публіциста, драматурга, мемуариста, критика, журналіста, громадсько-політичного діяча;  8 липня – День родини ; 110 років від дня народження Кирила Андрійовича Куцюка-Кочинського (1910–1991), українського поета, перекладача, громадського діяча (Румунія) ; 100 років від дня народження Вадима Григоровича Кононенка (1920–1983), українського вченого в галузі авіаційної технології та обробки металів тиском; 9 липня – 170 років від дня народження Івана Минчева Вазова (1850–1921), болгарського письменника, громадського діяча; 10 липня – 125 років від дня народження Карла Генріха Марії Орфа (1895–1982), німецького композитора, драматурга, музикознавця, педагога, театрального діяча; 120 років від дня народження Петра Степановича Погребняка (1900–1976), українського вченого-лісівника, ґрунтознавця; 11 липня – Всесвітній день народонаселення; 120 років від дня народження Павла Трохимовича Кононенка (1900–1971), українського письменника;  100 років від дня народження Євгена Микитовича Зубцова (1920–1986), українського композитора, диригента; 12 липня – День святих первоверховних апостолів Петра і Павла; День рибалки; 13 липня – 140 років від дня народження Андрія Ілліча (Ільковича) Жука (1880–1968), українського публіциста, геополітика, дипломата; 130 років від дня народження Арнольда (Андрія) Володимировича Кордюма (1890–1969), українського актора, режисера, сценариста;110 років від дня народження Петра Степановича Непорожнього (1910–1999), українського вченого в галузі енергетичного будівництва, державного діяча; 80 років від дня народження Івана Григоровича Сокульського (1940–1992), українського поета, правозахисника, громадського діяча; 14 липня – 120 років від дня народження Олександра Кириловича Горчакова (1900–1960), українського хірурга 15 липня – День українських миротворців; 140 років від дня народження Сергія Івановича Канюка (1880–1945), українського письменника, публіциста, журналіста, педагога, громадського діяча; 120 років від дня народження Володимира Автономовича Грінченка (1900–1948), українського археолога, музеєзнавця;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

7 січня - Різдво Христове

alt 7 січня - Різдво Христове

У приміщенні «Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки» представлено книжково-журнальну виставку: «Колядують зорі на Різдво Христове» (експонується з 02 січня до 20 січня в фойє бібліотеки).

 

 

 

 

Довідка

Різдво або Різдвяні свята історично відзначаються здавна, приблизно з 4 століття. Це одне із найважливіших і найкрасивіших свят у християнстві.  Цей день буквально поділив історію людства на "до" і "після" (нашої ери), бо саме з Різдва Христового бере свій початок сучасний відлік часу.

Християни західного обряду (католики) та протестантських церков відзначають Різдво  за Григоріанським календарем 25 грудня, християни східного обряду (православні) відзначають Різдво за Юліанським календарем 7 січня. Цього дня у Вифлеємі народився Ісус Христос (Спаситель), який був посланий Богом на землю для спокутування гріхів і спасіння людства ("Ісус" у перекладі з єврейського означає "порятунок").

В Україні склалися певні традиції святкування Різдва. У Святвечір, напередодні Різдва (7 січня),  прийнято приступати до вечірньої трапези до сходу першої вечірньої зірки. Ця зірка символізує Віфлеємську зірку, яка сповістила всьому світу про народження Спасителя.  По ній пастухи дізналися про народження Ісуса. Особливі традиції стосуються  трапези, яка має бути із 12 пісних страв на честь дванадцяти апостолів. Основною стравою є кутя – пшенична або рисова каша, змішана з маком, родзинками, медом і горіхами, а також узвар (компот із сухофруктів). Узвар і кутя мають особливе, символічне значення. Кутю прийнято подавати на похоронах і поминках, роздавати людям за помин душі. Узвар же готують при народженні дитини. Таким чином, кутя та узвар нагадують нам одночасно про народження і смерть Христа.

У деяких регіонах України існує традиція прикрашати стіл Дідухом, снопом пшениці чи вівса спеціальної форми: з чотирма ногами і великою кількістю вузлів (це – символ благополуччя на наступний рік). Церкви та будинки на Різдво в Україні прийнято прикрашати хвойними гілками і ялинами, які символізують вічне життя. Традиція прикрашати різдвяну ялинку походить від райського дерева, убраного яскравими плодами. У селах, як у старовину, до Різдва покривають підлогу в хатах свіжим сіном, а стіл – соломою, на яку потім застилають скатертину і ставлять частування. Все це нагадує, що Спаситель народився не в царських палатах, а в овечому хліву і був покладений у ясла на солому.

Зранку 7 січня сім'я відправлялася до церкви на святкову молитву, вітаючи всіх зустрічних словами "Христос родився!". Їм відповідали – "Славіте його!". Другий день Різдва (8 січня) – це також святковий день. У нього прославляють Божу Матір, радість світу породила, і називається цей день Собор Пресвятої Богородиці.

До святкування Різдва готувалися довго. Насамперед за 40 днів розпочинався різдвяний піст, під час якого обмежували себе у споживанні мяса, молока, яєць. Саме вечірня трапеза 6 січня ставала закінченням суворого передріздвяного сорокаденного посту. І цього вечора прийнято було колядувати, тобто возвеличувати в піснях народження Ісуса. Колядники, як правило, ходили по дворах з «Віфлеємською зіркою» – великою зіркою із позолоченого паперу, прикрашеною ліхтариком, паперовими гірляндами, іноді іконою, яка закріплювалася на палиці.

Ще одна надзвичайно красива традиція святкування Різдва в Україні – це вертеп. У класичному варіанті – це мініатюрний ляльковий театр,  розміщений в коробці, в якому програвали цілі вистави на тему Різдва. Ляльок виготовляли з паперу, вати, воску, наряджали в парчеві і шовкові каптани. У центр композиції незмінно поміщали Марію з Йосипом, схилених над яслами з Божественним Немовлям. У західних і південних областях України такий вертеп часто встановлювали в церкві. У XIX столітті в багатьох міських будинках увійшло в моду робити для дітей маленький домашній вертеп, який  ставили під ялинку. А уже в наші часи прийнято ходити з вертепом, тобто показувати костюмовані вистави про народження Ісуса.

Різдвяні свята особливі, бо повсюдно панує піднесений настрій, звучать колядки, зустрічаються родичі, святочні служби відправляються в церквах.

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: