Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"
центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.
7 січня - Різдво Христове
7 січня - Різдво Христове
У приміщенні «Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки» представлено книжково-журнальну виставку: «Колядують зорі на Різдво Христове» (експонується з 02 січня до 20 січня в фойє бібліотеки).
Довідка
Різдво або Різдвяні свята історично відзначаються здавна, приблизно з 4 століття. Це одне із найважливіших і найкрасивіших свят у християнстві. Цей день буквально поділив історію людства на "до" і "після" (нашої ери), бо саме з Різдва Христового бере свій початок сучасний відлік часу.
Християни західного обряду (католики) та протестантських церков відзначають Різдво за Григоріанським календарем 25 грудня, християни східного обряду (православні) відзначають Різдво за Юліанським календарем 7 січня. Цього дня у Вифлеємі народився Ісус Христос (Спаситель), який був посланий Богом на землю для спокутування гріхів і спасіння людства ("Ісус" у перекладі з єврейського означає "порятунок").
В Україні склалися певні традиції святкування Різдва. У Святвечір, напередодні Різдва (7 січня), прийнято приступати до вечірньої трапези до сходу першої вечірньої зірки. Ця зірка символізує Віфлеємську зірку, яка сповістила всьому світу про народження Спасителя. По ній пастухи дізналися про народження Ісуса. Особливі традиції стосуються трапези, яка має бути із 12 пісних страв на честь дванадцяти апостолів. Основною стравою є кутя – пшенична або рисова каша, змішана з маком, родзинками, медом і горіхами, а також узвар (компот із сухофруктів). Узвар і кутя мають особливе, символічне значення. Кутю прийнято подавати на похоронах і поминках, роздавати людям за помин душі. Узвар же готують при народженні дитини. Таким чином, кутя та узвар нагадують нам одночасно про народження і смерть Христа.
У деяких регіонах України існує традиція прикрашати стіл Дідухом, снопом пшениці чи вівса спеціальної форми: з чотирма ногами і великою кількістю вузлів (це – символ благополуччя на наступний рік). Церкви та будинки на Різдво в Україні прийнято прикрашати хвойними гілками і ялинами, які символізують вічне життя. Традиція прикрашати різдвяну ялинку походить від райського дерева, убраного яскравими плодами. У селах, як у старовину, до Різдва покривають підлогу в хатах свіжим сіном, а стіл – соломою, на яку потім застилають скатертину і ставлять частування. Все це нагадує, що Спаситель народився не в царських палатах, а в овечому хліву і був покладений у ясла на солому.
Зранку 7 січня сім'я відправлялася до церкви на святкову молитву, вітаючи всіх зустрічних словами "Христос родився!". Їм відповідали – "Славіте його!". Другий день Різдва (8 січня) – це також святковий день. У нього прославляють Божу Матір, радість світу породила, і називається цей день Собор Пресвятої Богородиці.
До святкування Різдва готувалися довго. Насамперед за 40 днів розпочинався різдвяний піст, під час якого обмежували себе у споживанні мяса, молока, яєць. Саме вечірня трапеза 6 січня ставала закінченням суворого передріздвяного сорокаденного посту. І цього вечора прийнято було колядувати, тобто возвеличувати в піснях народження Ісуса. Колядники, як правило, ходили по дворах з «Віфлеємською зіркою» – великою зіркою із позолоченого паперу, прикрашеною ліхтариком, паперовими гірляндами, іноді іконою, яка закріплювалася на палиці.
Ще одна надзвичайно красива традиція святкування Різдва в Україні – це вертеп. У класичному варіанті – це мініатюрний ляльковий театр, розміщений в коробці, в якому програвали цілі вистави на тему Різдва. Ляльок виготовляли з паперу, вати, воску, наряджали в парчеві і шовкові каптани. У центр композиції незмінно поміщали Марію з Йосипом, схилених над яслами з Божественним Немовлям. У західних і південних областях України такий вертеп часто встановлювали в церкві. У XIX столітті в багатьох міських будинках увійшло в моду робити для дітей маленький домашній вертеп, який ставили під ялинку. А уже в наші часи прийнято ходити з вертепом, тобто показувати костюмовані вистави про народження Ісуса.
Різдвяні свята особливі, бо повсюдно панує піднесений настрій, звучать колядки, зустрічаються родичі, святочні служби відправляються в церквах.