18 січня – Святвечір водохресний. Голодна кутя; 200 років від дня народження Антонія Степановича Петрушевича (1821— 1913), українського поета, публіциста, громадського діяча, історика, філолога, етнографа; 120 років від дня народження Лукії Лук’янівни Гумецької (1901–1988), української мовознавиці; 100 років від дня народження Льва Ізраїльовича Ґольденберґа (1921–2016), українського бібліографа, книгознавця; 85 років від дня народження Степана Ілліча Жупанина (1936—2005), українського поета; 85 років від дня народження Ігоря Юрійовича Малишевського (1936—2015), українського письменника, кіносценариста, журналіста, лауреата Шевченківської премії (1978); 19 січня – Водохреща – Свято Богоявлення Господнього 20 січня – Свято Іоанна Хрестителя; 360 років від дня заснування (1661) Львівського національного університету імені Івана Франка; 80 років від дня народження Наталії Василівни Костенко (1941), української літературознавиці; 21 січня – 170 років від дня народження Івана Францовича Павловського (1851–1922), українського історика-архівіста, педагога;140 років від дня народження Мелентія Омеляновича Кічури (1881—1939), українського поета, мовознавця; 140 років від дня народження Степана Миколайовича Чарнецького (1881–1944), українського поета, перекладача, журналіста, фейлетоніста, актора, режисера, театрально-музичного критика, громадського діяча; 22 січня – День Соборності України; 110 років від дня народження Григорія Микитовича Омельченка (1911–2002), українського краєзнавця, просвітянина, педагога; 23 січня - 130 років від дня народження Павла Григоровича Тичини (1891–1967), українського поета, публіциста, перекладача, державного та громадського діяча; 120 років від дня народження Галини (Олени) Львівни Левицької [Левицька-Крушельницька (1901–1949)], української піаністки, педагога; 24 січня – 245 років від дня народження Ернеста Теодора Амадея Гофмана (1776— 1822), німецького прозаїка, композитора, художника ; 80 років від дня народження Юрія Володимировича Покальчука (1941— 2008), українського письменника, перекладача, науковця; 60 років від дня народження Олександра Васильовича Ірванця (1961), українського письменника, перекладача ; 25 січня – День мучениці Тетяни. Тетянин день; 215 років від дня народження Ореста Макаровича Новицького (1806— 1884), українського філософа; 170 років від дня народження Арне Евенсена Гарборга (1851–1924), норвезького письменника; 70 років від дня народження Оксани Іванівни Думанської (1951), сучасної української дитячої письменниці; 26 січня – 230 років від дня народження Івана Івановича Чурговича (1791–1862), українського педагога, публіциста, теолога, церковно-культурного діяча;195 років від дня народження Івана Григоровича Наумовича (1826—1891), українського письменника, громадського і освітнього діяча; 27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту; 265 років від дня народження Вольфганга Амадея Моцарта(1756—1791), австрійського композитора ; 195 років від дня народження Михайла Євграфовича Салтикова-Щедріна (1826—1889), російського прозаїка; 150 років від дня народження Івана Филипчака (1871–1945), українського письменника, краєзнавця, педагога, громадського діяча; 130 років від дня народження Іллі Григоровича Еренбурґа (1891–1967), українського та російського письменника, публіциста, громадського діяча; 110 років від дня народження Івана Макаровича Гончара (1911—1993), українського скульптора, живописця, графіка, народознавця; 28 січня – 70 років від дня народження Валерія Ілліча Герланця (1951), українського дитячого письменника, журналіста, драматурга ;70 років від дня народження Леоніда Костянтиновича Каденюка (1951–2018), українського льотчика-випробувача, першого космонавта незалежної України, Героя України (1999); 29 січня – День пам'яті героїв Крут; 155 років від дня народження Ромена Роллана (1866—1944), французького письменника ; 110 років від дня народження Антона Амвросійовича Шапурми (1911–1987), грецького письменника України, перекладача (переклав на румейську мову твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, М. Бажана) 30 січня – 240 років від дня народження Адельберта фон Шаміссо [Луї Шарль Аделаїд де Шаміссо де Бонкурт (1781–1838)], німецького письменника, природознавця, натураліста, ботаніка, зоолога, мандрівника, дослідника, письменника100 років від дня народження Івана Петровича Шамякіна (1921–2004), білоруського письменника, сценариста, драматурга, громадського діяча; 80 років від дня народження Василя Івановича Фольварочного (1941), українського поета, прозаїка, драматурга.
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

7 січня - Різдво Христове

There are no translations available.

alt 7 січня - Різдво Христове

У приміщенні «Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки» представлено книжково-журнальну виставку: «Колядують зорі на Різдво Христове» (експонується з 02 січня до 20 січня в фойє бібліотеки).

 

 

 

 

Довідка

Різдво або Різдвяні свята історично відзначаються здавна, приблизно з 4 століття. Це одне із найважливіших і найкрасивіших свят у християнстві.  Цей день буквально поділив історію людства на "до" і "після" (нашої ери), бо саме з Різдва Христового бере свій початок сучасний відлік часу.

Християни західного обряду (католики) та протестантських церков відзначають Різдво  за Григоріанським календарем 25 грудня, християни східного обряду (православні) відзначають Різдво за Юліанським календарем 7 січня. Цього дня у Вифлеємі народився Ісус Христос (Спаситель), який був посланий Богом на землю для спокутування гріхів і спасіння людства ("Ісус" у перекладі з єврейського означає "порятунок").

В Україні склалися певні традиції святкування Різдва. У Святвечір, напередодні Різдва (7 січня),  прийнято приступати до вечірньої трапези до сходу першої вечірньої зірки. Ця зірка символізує Віфлеємську зірку, яка сповістила всьому світу про народження Спасителя.  По ній пастухи дізналися про народження Ісуса. Особливі традиції стосуються  трапези, яка має бути із 12 пісних страв на честь дванадцяти апостолів. Основною стравою є кутя – пшенична або рисова каша, змішана з маком, родзинками, медом і горіхами, а також узвар (компот із сухофруктів). Узвар і кутя мають особливе, символічне значення. Кутю прийнято подавати на похоронах і поминках, роздавати людям за помин душі. Узвар же готують при народженні дитини. Таким чином, кутя та узвар нагадують нам одночасно про народження і смерть Христа.

У деяких регіонах України існує традиція прикрашати стіл Дідухом, снопом пшениці чи вівса спеціальної форми: з чотирма ногами і великою кількістю вузлів (це – символ благополуччя на наступний рік). Церкви та будинки на Різдво в Україні прийнято прикрашати хвойними гілками і ялинами, які символізують вічне життя. Традиція прикрашати різдвяну ялинку походить від райського дерева, убраного яскравими плодами. У селах, як у старовину, до Різдва покривають підлогу в хатах свіжим сіном, а стіл – соломою, на яку потім застилають скатертину і ставлять частування. Все це нагадує, що Спаситель народився не в царських палатах, а в овечому хліву і був покладений у ясла на солому.

Зранку 7 січня сім'я відправлялася до церкви на святкову молитву, вітаючи всіх зустрічних словами "Христос родився!". Їм відповідали – "Славіте його!". Другий день Різдва (8 січня) – це також святковий день. У нього прославляють Божу Матір, радість світу породила, і називається цей день Собор Пресвятої Богородиці.

До святкування Різдва готувалися довго. Насамперед за 40 днів розпочинався різдвяний піст, під час якого обмежували себе у споживанні мяса, молока, яєць. Саме вечірня трапеза 6 січня ставала закінченням суворого передріздвяного сорокаденного посту. І цього вечора прийнято було колядувати, тобто возвеличувати в піснях народження Ісуса. Колядники, як правило, ходили по дворах з «Віфлеємською зіркою» – великою зіркою із позолоченого паперу, прикрашеною ліхтариком, паперовими гірляндами, іноді іконою, яка закріплювалася на палиці.

Ще одна надзвичайно красива традиція святкування Різдва в Україні – це вертеп. У класичному варіанті – це мініатюрний ляльковий театр,  розміщений в коробці, в якому програвали цілі вистави на тему Різдва. Ляльок виготовляли з паперу, вати, воску, наряджали в парчеві і шовкові каптани. У центр композиції незмінно поміщали Марію з Йосипом, схилених над яслами з Божественним Немовлям. У західних і південних областях України такий вертеп часто встановлювали в церкві. У XIX столітті в багатьох міських будинках увійшло в моду робити для дітей маленький домашній вертеп, який  ставили під ялинку. А уже в наші часи прийнято ходити з вертепом, тобто показувати костюмовані вистави про народження Ісуса.

Різдвяні свята особливі, бо повсюдно панує піднесений настрій, звучать колядки, зустрічаються родичі, святочні служби відправляються в церквах.

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: