14 вересня – 100 років від дня народження Геннадія Петровича Кондратенка (1920–1999), українського лікаря, мікробіолога, педагога; 15 вересня – Міжнародний день демократії; 130 років від дня народження Агати Крісті [уроджена – Мері Кларісса Міллер (1890–1976)], англійської письменниці; 90 років від дня народження Олега Олександровича Лапоногова (1930–2011), українського нейрохірурга; 75 років від дня народження Людмили Михайлівни Скирди (1945), української поетеси, перекладачки, літературознавця, критика, культуролога; 16 вересня – Міжнародний день збереження озонового шару; 200 років від дня відкриття (1820) Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (на той час – Гімназія вищих наук князя О. А. Безбородька); 17 вересня – День рятівника; 140 років від дня народження Іларія Івановича Карбулицького (1880–1961), українського письменника, видавця, педагога, громадського діяча; 90 років від дня народження Євгена Микитовича Лисика (1930–1991), українського театрального художника, педагога; 18 вересня – 110 років від дня народження Михайла Івановича Чабанівського [справж. – Циба (1910–1973)], українського письменника, журналіста; 19 вересня – День винахідника і раціоналізатора; День фармацевтичного працівника; 110 років від дня народження Анатолія Семеновича Бережного (1910–1996), українського хіміка і технолога в галузі силікатів; 80 років від дня народження Сергія Андрійовича Андронаті (1940), українського хіміка-органіка; 60 років від дня народження Оксани Стефанівни Забужко (1960), української письменниці, поетеси, есеїстки, перекладачки, культуролога, громадської діячки; 20 вересня – День працівника лісу; 125 років від дня народження Дмитра Костянтиновича Зерова (1895–1971), українського вченого-ботаніка; 75 років від дня народження Світлани Андріївни Йовенко (1945), української поетеси, публіцистки, прозаїка, перекладачки, критика; 50 років від дня народження Дари Корній [справж. – Мирослава Іванівна Замойська (1970)], української письменниці, прозаїка; 21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці. Друга Пречиста; Міжнародний день миру; 140 років від дня народження Володимира Олександровича Пархоменка (1880–1942), українського історика; 22 вересня – День партизанської слави; 185 років від дня народження Олександра Опанасовича Потебні (1835–1891), українського вченого зі світовим ім’ям, літературознавця, педагога; 130 років від дня народження Павла Варламовича Носача (1890–1966), українського кобзаря, бандуриста, композитора; 23 вересня – 170 років від дня народження Івана Михайловича Каманіна (1850–1921), українського історика, архівіста, палеографа; 140 років від дня народження Джона Бойда Орра (1880–1971), англійського педагога, лікаря, громадського діяча, лауреата Нобелівської премії миру (1949); 130 років від дня народження Аркадія Васильовича Казки (1890–1929), українського поета, перекладача, педагога ; 120 років від дня народження Дмитра Євменовича Бованенка (1900–1942), українського історика, економіста; 120 років від дня народження Володимира Михайловича Кубійовича (1900–1985), українського вченого-енциклопедиста, географа, картографа, демографа; 24 вересня – 130 років від дня народження Івана Івановича Мозалевського [Жан Алле (1890–1975)], українського художника, графіка, педагога; 125 років від дня народження Сергія Гордійовича Карпенка (1895–1959), українського актора; 25 вересня – 140 років від дня народження Володимира Олександровича Щепотьєва (1880–1937), українського архівіста, літературознавця, етнографа, перекладача, композитора, театрального діяча, педагога; 130 років від дня народження Павла Кашинського (1890–1980), українського журналіста, видавця, педагога; 120 років від дня народження Петра Якимовича Вільхового (1900–1975), українського письменника; 100 років від дня народження Сергія Федоровича Бондарчука (1920–1994), українського та російського актора, режисера; 80 років від дня народження Лариси Захарівни Мороз (1940), українського літературознавця, театрознавця; 26 вересня – 130 років від дня народження Льва Андрійовича Шелюжка (1890–1969), українського вченого-ентомолога, лепідоптеролога, акваріуміста; 100 років від дня народження Івана Миколайовича Носенка (1920–2000), українського скульптора; 80 років від дня народження Світлани Іванівни Коливанової [Коливанова-Попеску (1940)], української артистки балету, педагога; 27 вересня – Воздвиження Хреста Господнього; Всесвітній день туризму. День туризму; День машинобудівника; День вихователя і всіх дошкільних працівників; 150 років від дня народження Захара Скварка (1870–1925), українського правника, адвоката, громадсько-політичного діяча; 120 років від дня народження Микити Миновича Грищенка (1900–1987), українського вченого, педагога, організатора освіти в Україні; 90 років від дня народження Радомира Борисовича Василевського (1930–1998), українського кінорежисера та кінооператора; 28 вересня – 125 років від дня народження Володимира Олександровича Кобилянського (1895–1919), українського поета, перекладача; 110 років від дня народження В’ячеслава Ілліча Стрельського (1910–1983), українського історика, архівіста; день народження Василя Олександровича Сухомлинського (1918-1970), українського педагога; 29 вересня – 210 років від дня народження Елізабет Гаскелл (1810–1865), англійської письменниці; 175 років від дня народження Івана Карповича Карпенка-Карого [справж. – Тобілевич (1845–1907)], українського драматурга, прозаїка, актора, режисера, громадського та театрального діяча; 140 років від дня народження Ніко (Ніколоза) Мерабовича Лордкіпанідзе (1880–1944), грузинського письменника; 140 років від дня народження Йосипа (Юсифа) Ісаковича Танатара (1880–1961), українського вченого, геолога, педагога;   30 вересня – День мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії; Всеукраїнський день бібліотек; День усиновлення; 120 років від дня народження Параски Олексіївни Березовської (1900–1986), української вишивальниці.
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Господарі повернулися додому

There are no translations available.

alt«Ти спи, не зустрічай мене, не треба.
Я тільки пригорнусь на мить до тебе…»
Так, мабуть, промовляли з вічності Леон та Ядвіга Шептицькі до свого дорогого маєтку по вул. Зеленій, 24 у Львові багато-багато років, як у пісні Наталки Криничанки «Нічний візит лев’ячої королеви».
«Нема на світі більш такого дива,
Як ця дорога мокра і зрадлива,
Загублена у часі між зірками,
Покрита королівськими дарами».

Скільки корисного могли б зробити для України ще ці світлі люди, якби не мокра від сліз дорога передчасної смерті у 1939 році. Так прирікали енкаведисти родину Шептицьких на забуття.

Та марно, бо у світі є й добро, люди, які докладають усіх зусиль, щоб зберегти світлу пам’ять про Великих Людей, що опікувалися школами, сиротинцями і т. д., для майбутніх поколінь. Наприклад, о. Юстин (Юрій Бойко) і доктор філософських наук Іван Матковський, які спільними зусиллями видали унікальний історико-документальний альбом «Блаженний архімандрит Климентій (Казимир граф Шептицький). Листи до рідного брата Станіслава графа Шептицького та родини», що вміщує невідомі до цього часу листи Климентія Шептицького та унікальні світлини, які дають змогу дізнатися більше про родину Шептицьких.

Крім того, д-р Іван Матковський видав надзвичайно пізнавальну монографію «Біографія. Блаженний священномученик Климентій Шептицький» (Львів, 2019). Ця книга містить понад 300 ілюстрацій, чимало з яких опубліковані вперше.

25 червня 2019 р. у стінах колишнього палацу Шептицьких по вул. Зеленій, 24 у Львові, а на сьогодні – Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці зібралися, щоб поговорити про колишніх господарів палацу, а також відкрити виставку мистецьких творів на тему родини Шептицьких, відомої як «Молитва до Митрополита. Софія» прийшли такі поважні гості:

п. Олена Білоус – автор проекту «Молитва до Митрополита. Софія»;
п. Леся Бойко – дружина о. ректора Ігоря Бойка, співорганізатори проекту «Молитва до Митрополита. Софія»;
п. Іван Матковський – доктор філософських наук;
о. Севастьян, настоятель храму отця Климентія Шептицького у Львові;
колектив Національного музею у Львові ім. А. Шептицького, корпусу ХММ Олена Кульчицька, п. Люба Кость (куратор виставки «Молитва до Митрополита. Софія»), п. Олена Кирилова;
п. Галина Чубай – дружина світлої пам’яті Грицька Чубая, видатного українського поета, перекладача, художника та мистецтвознавця;
п. Леся Безніско – хранителька пам’яті і спадщини народного художника України Євгена Безніска і Теодозії Бриж;
п. Ореслава Хомик – голова Союзу українок України;
п. Люба Сорока – дружина світлої пам’яті видатного графіка і художника Богдана Сороки з внучатами Олександром-Флавіо і Софією-Авророю;
п. Богданна Мончак, упорядник і перекладач листів графині Софії Шептицької з французької мови, які готуються до друку;
п. Марія Гупало, автор витинанок;
п. Ігор Васюник – український політик, громадський діяч, підприємець, народний депутат України VІІ та VІІІ скликань;
п. Ольга Михайлюк – організатор Міжнародного дитячого фестивалю «Золотий Мольберт. Слідами Великого Митрополита».
симпатики проекту п. Ольга Новаківська, п. Любомира Яджин, п. Леся Когут, п. Ярослава Рак, п. Тарас і п. Роксоляна Лозинські, п. Наталя Проданчук, п. Марія Катерина та ряд ін. гостей.

Їх привітно зустрів колектив Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки разом з виконуючою обов’язки директора ЛОНПБ Надією Помфюк, яка звернула увагу на великі достоїнства Андрея та Климентія Шептицьких, як душпастирів свого народу, духовних будівничих, меценатів, а також на шляхетне життя їхньої родини, і подякувала о. Юстину та д-ру Івану Матковському за їхні надзвичайно цінні книги, подаровані Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці: два примірники історико-документального альбому «Блаженний архімандрит Климентій (Казимир граф Шептицький). Листи до рідного брата Станіслава графа Шептицького та родини» та один примірник монографії «Біографія. Блаженний священномученик Климентій Шептицький» з дарчими підписами.

Д-р І. Матковський наголосив, що «за символічним збігом обставин, біографію блаженного священномученика Климентія завершено у момент смерті Його останньої племінниці Єлизавети Целистини (нар. 1923 р.) – пізніше дружини Андрія Ваймана, яка померла у березні 2018 р. Єлизавета, або Іза, як її називали рідні, була дочкою Леона та Ядвіги Шептицьких, яких 1939 р., після захоплення Галичини на початку Другої світової війни, у Прилбичах розстріляли більшовики. Із допомогою своїх Стриків – братів Шептицьких: Митрополита Андрея та о. Климентія – її зі сестрою Анною вдалося переправити до німецької зони окупації Польщі, де сиротами опікувався інший Стрик – генерал Станіслав Шептицький. Згадана Анна Марія Шептицька померла 2009 року, а кілька років тому, 2015 року, земне життя залишила ще одна їхня сестра – Христина Бригіда Марія.

Так завершився певний період історії роду Шептицьких, який охоплював наступне покоління, що прийшло на зміну. Ці представники родини мали безпосередній контакт зі своїми Стриками, … стали свідками не тільки їхньої історії, але й історії Католицької Церкви та українського й польського народів. Нам залишили свої численні спогади, що є опубліковані».

Завдяки чудовим виданням о. Юстина та д-р Івана Матковського, автор проекту «Молитва до Митрополита. Софія» Олена Білоус віднайшла колишній маєток Леона та Ядвіги Шептицьких по вул. Зеленій, 24 у Львові (на сьогодні – Львівську обласну науково-педагогічну бібліотеку) і подарувала бібліотеці банер із зображенням Ядвіги з Шембеків Шептицької та Леона графа Шептицького, взятий з світлини колекції «Archiwum Szeptychich» (Власність «Fundacji Rodu Szeptyckich», де Ядвіга та Леон зображені у молоді роки перед палацом в Сім’яничах.

Ольга Михайлюк, організатор Міжнародного дитячого фестивалю «Золотий Мольберт. Слідами Великого Митрополита» подарувала ЛОНПБ книгу Любові Волошин «Митрополит Андрей Шептицький у творчих долях українських художників» (серія «Мойсей українського Духа». – Т. 3. – Ч. 1. – Львів, 2016), а також випуск Всеукраїнського освітньо-мистецького часопису Арт клас» №3 за 2015 р. під назвою «Митрополит Андрей – основник Національного музею у Львові» (засновник та головний редактор часопису – Ольга Михайлюк).

ЛОНПБ отримала ще й ряд інших книжкових подарунків, які будуть описані в наступних статтях.

Настоятель храму отця Климентія Шептицького у Львові о. Севастьян розповів про мрію – зробити у своєму храмі найбільший в Україні музей Андрея Шептицького. Цю ідею він відстоює ще з 2007 току, тобто 13 років.

На вул. Кривоноса, 1 розташовано колишній монастир чернечого ордену Реформатів та костел святого Казимира. Сьогодні – це церква блаженного отця Климентія Шептицького, в якій містяться фрески ХVІІ ст. Отець Севастьян намагається зберегти храм у тому вигляді, в якому він був збудований.

Гості переглянули презентації «Палац ХІХ ст. по вул. Зеленій у Львові: коротка історія» бібліотекаря відділу науково-методичної та консультативної роботи ЛОНПБ Наталії Звольської та «Палац у Беньковій Вишні» автора проекту «Молитва до Митрополита. Софія» Олени Білоус.
Гості разом з працівниками ЛОНПБ відкрили виставку мистецьких творів, відому як «Молитка до Митрополита. Софія». Про неї буде наступна стаття на
сторінці ЛОНПБ у фейсбуці. 

Цю прекрасну мить було сфотографовано на місці у читальному залі ЛОНПБ, де колись у 1933 р. чорно-біле фото зафіксувало момент із життя Леона та Ядвіги Шептицьких в оселі на вул. Зеленій, 24 у Львові. Шість років пізніше обох розстріляли енкаведисти у Прилбичах. Дай Боже, щоб такі страшні історії більше ніколи не повторилися.

Наталя Звольська

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: