18 лютого –275 років від дня народження Алессандро Джузеппе Вольта (1745–1827), італійського фізика, фізіолога; 160 років від дня народження С.Ф. Русової (Ліндфорс) (1856-1940), української громадської і культурно-освітньої діячки, педагога; 150 років від дня народження Антіна Лукашевича (1870–1936), українського громадсько-політичного та освітнього діяча; 140 років від дня народження Миколи Памфіловича Вашетка (1880–1960), українського патофізіолога; 130 років від дня народження Володимира Михайловича Корецького (1890–1984), українського вченого-правознавця; 120 років від дня народження Оксани Андріївни Петрусенко [справж. – Бородавкіна (1900–1940)], української співачки; 19 лютого – 195 років від дня народження Костянтина Дмитровича Ушинського (1823–1871), українського та російського педагога українського походження; 160 років від дня народження Веніаміна Олександровича Кордта [Веніамін Христофор Іоганн Кордт (1860–1934)], українського історика, картографа, географа, бібліографа, джерелознавця, архівіста, педагога; 20 лютого – Всесвітній день соціальної справедливості; День Героїв Небесної Сотні; 190 років від дня народження Клавдії Іванівни Алексович [Алексевич (1830–1916)], української письменниці, драматурга, педагога, громадської діячки, першої галицько-руської письменниці; 115 років від дня народження Уласа Олексійовича Самчука (1905-1987), прозаїка українського зарубіжжя, журналіста, публіциста; 100 років від дня народження Михайла Петровича Миценка [справж. – Колечкін (1920–2001)], українського письменника, публіциста, критика; 21 лютого – Міжнародний день рідної мови; 170 років від дня народження Вікентія В’ячеславовича Хвойки [Чеслав, Честослав, Вікенс Хвойко (1850–1914)], українського археолога чеського походження, першовідкривача трипільської культури; 150 років від дня народження Ісидора Івановича Дольницького (1870–1924), українського священика, педагога, дослідника церкви, церковного діяча; 125 років від дня народження Тимоша Олесіюка (1895–1978), українського громадсько-політичного діяча, дипломата; 115 років від дня народження Дмитра Чуба (Дмитра Васильовича Нитченка, Остапа Зірчастого) (1905-1999), поета, прозаїка українського зарубіжжя; 100 років від дня народження Володимира Михайловича Кухара [справж. – Роман (1920–2007)], українського письменника, критика, співака, музикознавця, педагога; 22 лютого – 140 років від дня народження Осипа Васильовича Турянського (1880–1933), українського письменника, критика; 130 років від дня народження Віктора Мусійовича Коровчинського (1890–1949), українського живописця; 80 років від дня народження Олеся Євгеновича Шевченка (1940), українського журналіста, політичного діяча, учасника національно-визвольного руху; 23 лютого – 130 років від дня народження Костя Кисілевського [Костянтин Йосипович (1890–1974)], українського мовознавця, літературознавця, педагога (США); 120 років від дня народження Євгена Михайловича Лавренка (1900–1987), українського та російського геоботаніка, ботаніко-географа; 90 років від дня народження Василя Степановича Бородіна (1930–2011), українського літературознавця; 24 лютого – 190 років від дня народження Кароліни Светлої [справж. – Йоганна Роттова (1830–1899)], чеської письменниці; 155 років від дня народження Івана Львовича Липи (1865-1923), українського поета, прозаїка; 125 років від дня народження Дмитра Артемовича Май-Дніпровича [справж. – Майборода (1895–1930)], українського поета; 110 років від дня народження Василя Сидора (1910–1949), українського військового діяча, полковника УПА; 25 лютого – 170 років від дня народження Володимира Григоровича Барвінського (1850–1883), українського письменника, публіциста, видавця, юриста, громадсько-культурного діяча; 120 років від дня народження Олексія Володимировича Квасницького (1900–1989), українського вченого-фізіолога, винахідника, педагога; 27 лютого – 110 років від дня народження Федора Михайловича Потушняка (1910–1960), українського письменника, етнографа, археолога, педагога; 28 лютого – 140 років від дня народження Мартіроса Сергійовича Сар’яна (1880–1972), вірменського живописця, графіка, театрального художника; 130 років від дня народження Осипа-Романа Йосафатовича Сорохтея (1890–1941), українського живописця, графіка, педагога; 125 років від дня народження Михайла Федоровича Матчака (1895–1958), українського громадсько-політичного діяча, публіциста, видавця; 125 років від дня народження Вадима Вадимовича Лазаркевича (1895-1963), болгарського художника-ілюстратора; 50 років від дня народження Лемоні Снікета (Деніеля Хендлера) (1970), американського казкаря, прозаїка, журналіста; 29 лютого – 60 років від дня народження Віктора Борисовича Васильчука (1960), українського казкаря, прозаїка, поета.
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Electronic catalog
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Відкрито книжкову виставку, присвячену Марку Черемшині

There are no translations available.

altДо 140-ти річчя від дня народження Марка Черемшини (справж. Іван Юрійович Семанюк; 1874), українського письменника-класика  У приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжково-журнальну виставку  «Черемшина і галицька проза» (експонується з 03 червня до 24 червня в приміщенні абонементу).

 

 

 

 

Довідка

Серед українських літераторів Галичини кінця ХІХ - першої чверті ХХ ст. одне з найпочесніших місць належить Марку Черемшині.

Марко Черемшина (Іван Юрійович Семанюк) народився 13 червня 1874 року в селі Кобаки, Косівського району, на Станіславщині (тепер Івано-Франківщина) .

Марко Черемшина – один із найбільших фольклорних українських письменників. Усна народна поезія відчутна і у виборі сюжету, і в композиції, і в змалюванні образів, і в мовностилістичних засобах кожного твору, і в інтонації розповіді. Трагізм народного життя у конкретно-історичних обставинах того часу, узагальнений в усній літературі народу, знайшов своє відображення у трагічних образах і життєвих колізіях оповідань, малих фейлетонів, новел, образків і ескізів Марка Черемшини.

Літературно-фольклорний симбіоз – характерна риса самобутнього таланту. Як і В.Стефаник, він став поетом мужицької розпуки, не шукав на селі ні етнографічної екзотики, ні поетичної ідилії, а сприймав його таким, як воно було, – темним, забобонним, убогим, знедоленим, прибитим віками безпросвітної нужди і зневаги, що не бачило ніякого виходу із своєї приреченості. Уся його творчість не вийшла за межі малої прози. Головним героєм став безземельний гуцул, який не може вилізти з нужди, борсається в тенетах, розставлених йому панами, жандармами, лихварями. Письменник змалював цілу галерею селянських типів, різних за своєю зовнішністю, вдачею, але однакових за долею – всіх їх тисне нужда, темрява і безправ’я.

1896-1898 роки – період напружених творчих шукань Марка Черемшини в галузі тематики, жанрів, зображувальних засобів. Ніколи згодом творчість митця не буде такою різноманітною, як у цей час. Він розробляє оповідання, байку, казку, пише поезії в прозі, перекладає. У 1898 році молодий автор друкує в журналі «Дзвінок» твори для дітей.

Протягом 1900 та 1901 рр. у львівському “Літературно-науковому віснику” і чернівецькій “Буковині” надруковано ще ряд оповідань, які склали першу книгу письменника “Карби. Новели з гуцульського життя”, видану у 1901 р. 

Його щирими друзями й однодумцями були Василь Стефаник та Лесь Мартович.

 

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: