19 вересня – 200 років від дня народження Олександра Івановича Павловича (1819–1900), українського фольклориста, етнографа, поета, педагога, священика, громадського діяча; 110 років від дня народження Василя Васильовича Зозуляка (1909–1994), українського письменника (Словаччина); 20 вересня – 90 років від дня народження Івана Олексійовича Світличного (1929–1992), українського поета, літературознавця, мовознавця, критика, правозахисника; 21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці. Друга Пречиста; Міжнародний день миру; День винахідника і раціоналізатора; День фармацевтичного працівника; 100 років від дня народження Любові Пилипівни Калачевської (1919–1995), української актриси; 90 років від дня народження Павла Федоровича Кампова (1929–2009), українського публіциста, громадського діяча, правозахисника; 22 вересня – День партизанської слави; День машинобудівника; 180 років від дня народження Корнила Миколайовича Устияновича (1839–1903), українського художника, письменника, публіциста, громадського діяча; 130 років від дня народження Сергія Степановича Дложевського (1889–1930), українського філолога, мовознавця, літературознавця, краєзнавця, археолога, педагога; 100 років від дня народження Петра Трохимовича Маркушевського (1919–2001), українського літературознавця, театрознавця, фольклориста, критика; 23 вересня – 140 років від дня народження Павла Івановича Сениці (1879–1960), українського композитора, фольклориста, педагога; 120 років від дня народження Євмена Івановича Мариківського (1899–1986), українського диригента, педагога; 90 років від дня народження Григорія Никифоровича Цицалюка (1929–1995), українського композитора, педагога; 80 років від дня народження В'ячеслава Михайловича Мальця (1939), українського письменника; 24 вересня – 125 років від дня народження Романа Григоровича Купчинського (1894–1976), українського поета, прозаїка, журналіста, редактора, критика, композитора, громадського діяча (США) 25 вересня – 190 років від дня заснування (1829) Одеської національної наукової бібліотеки (на той час – Міська публічна бібліотека); 100 років від дня народження Сергія Дмитровича Зубкова (1919–2007), українського літературознавця; 26 вересня –110 років від дня народження Івана Павловича Шаповала (1909–після 1999), українського скульптора, педагога; 100 років від дня народження Олександра Боніфатійовича Гринька [справж. – Гриньков (1919–2013)], українського актора, публіциста, культурного діяча 27 вересня – Воздвиження Хреста Господнього; Всесвітній день туризму; День вихователя і всіх дошкільних працівників; 170 років від дня народження Едгара Ковача (1849–1912), українського архітектора, живописця, теоретика мистецтва угорського походження; 130 років від дня народження Олександра Костянтиновича Дорошкевича (1889–1946), українського літературознавця, критика, педагога; 90 років від дня народження Єлизавети Федорівни Миронової (1929–2010), української майстрині декоративного розпису; 75 років від дня народження Гізели Альбертівни Циполи (1944), української співачки; 28 вересня – 90 років від дня народження Дмитра Васильовича Павличка (1929), українського поета, перекладача, літературного критика, громадсько-політичного діяча, Героя України (2004); день народження Василя Олександровича Сухомлинського (1918-1970), українського педагога; 29 вересня – 170 років від дня народження Якова Олександровича Новикова (1849–1912), українського соціолога, економіста, педагога, громадського діяча; 90 років від дня народження Віктора Михайловича Іконника (1929–2000), українського хорового диригента, композитора, педагога; 30 вересня – День мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії; Всеукраїнський день бібліотек; День усиновлення; 160 років від дня народження Альфреда Антона Єнсена (1859–1921), шведського вченого-славіста, поета, літературознавця, перекладача; 130 років від дня народження Катерини Людвиківни Лучицької (1889–1971), української актриси, режисера; 120 років від дня народження Андрія Степановича Паніва (1899–1937), українського поета, журналіста, перекладача; 110 років від дня народження Івана Івановича Гарапка (1909–2002), українського скульптора; 110 років від дня народження вана Михайловича Керницького (1909–1979), українського мовознавця; 110 років від дня народження Олексія Григоровича Тарасенка (1909–1991), українського актора, режисера.
Головна. Новини
About the library
Historical Background
Terms of Use
The order of service users
Administration
Sections
Activities library
Плани роботи
Citizens access point
Календар подій
Контакти
Education news
Education in Ukraine in the media
Education Lviv region in the media
Ресурси
Catalogs and filing
General alphabetical catalog
Readers' alphabetical catalog
Systematic catalog
Systematic educational card file
Periodicals
Electronic catalog
Image Directory
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Послуги
Indexing by UDC/LBC
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Information activities
Calendar of dates
Books and journals exhibition
Virtual exhibitions
Outstanding teachers Ukraine
Scripts
Calendar of Events
Journal "Kolosok"
Newspaper "Kolosochok"
Bibliographic activity
Reference lists of literature
Bibliographic Indices
Bibliographic reviews
Catalogues exhibitions
Abstracting journal "Pedagogical Thought"
Media Education
Інформаційна сторінка
Methodical activity
Methodical recommendations
Education and professional self
Cultural events
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Contact Us

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Відкрито книжкову виставку, присвячену Марку Черемшині

There are no translations available.

altДо 140-ти річчя від дня народження Марка Черемшини (справж. Іван Юрійович Семанюк; 1874), українського письменника-класика  У приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжково-журнальну виставку  «Черемшина і галицька проза» (експонується з 03 червня до 24 червня в приміщенні абонементу).

 

 

 

 

Довідка

Серед українських літераторів Галичини кінця ХІХ - першої чверті ХХ ст. одне з найпочесніших місць належить Марку Черемшині.

Марко Черемшина (Іван Юрійович Семанюк) народився 13 червня 1874 року в селі Кобаки, Косівського району, на Станіславщині (тепер Івано-Франківщина) .

Марко Черемшина – один із найбільших фольклорних українських письменників. Усна народна поезія відчутна і у виборі сюжету, і в композиції, і в змалюванні образів, і в мовностилістичних засобах кожного твору, і в інтонації розповіді. Трагізм народного життя у конкретно-історичних обставинах того часу, узагальнений в усній літературі народу, знайшов своє відображення у трагічних образах і життєвих колізіях оповідань, малих фейлетонів, новел, образків і ескізів Марка Черемшини.

Літературно-фольклорний симбіоз – характерна риса самобутнього таланту. Як і В.Стефаник, він став поетом мужицької розпуки, не шукав на селі ні етнографічної екзотики, ні поетичної ідилії, а сприймав його таким, як воно було, – темним, забобонним, убогим, знедоленим, прибитим віками безпросвітної нужди і зневаги, що не бачило ніякого виходу із своєї приреченості. Уся його творчість не вийшла за межі малої прози. Головним героєм став безземельний гуцул, який не може вилізти з нужди, борсається в тенетах, розставлених йому панами, жандармами, лихварями. Письменник змалював цілу галерею селянських типів, різних за своєю зовнішністю, вдачею, але однакових за долею – всіх їх тисне нужда, темрява і безправ’я.

1896-1898 роки – період напружених творчих шукань Марка Черемшини в галузі тематики, жанрів, зображувальних засобів. Ніколи згодом творчість митця не буде такою різноманітною, як у цей час. Він розробляє оповідання, байку, казку, пише поезії в прозі, перекладає. У 1898 році молодий автор друкує в журналі «Дзвінок» твори для дітей.

Протягом 1900 та 1901 рр. у львівському “Літературно-науковому віснику” і чернівецькій “Буковині” надруковано ще ряд оповідань, які склали першу книгу письменника “Карби. Новели з гуцульського життя”, видану у 1901 р. 

Його щирими друзями й однодумцями були Василь Стефаник та Лесь Мартович.

 

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: