1 липня – День архітектури України 2 липня – 90 років від дня народження Петра Миколайовича Лизанця (1930), українського мовознавця, літературознавця, фольклориста; 3 липня – 90 років від дня народження Віктора Вікторовича Коптілова (1930–2009), українського мовознавця, літературознавця, перекладача, критика, педагога; 4 липня –Міжнародний день кооперативів; День Національної поліції України; День судового експерта; 130 років від дня народження Адама Мечиславовича Солтиса (1890–1968), українського та польського композитора, диригента, педагога; 5 липня – День звільнення міст Краматорська і Слов’янська від проросійських терористів (2014); День Військово-Морських Сил Збройних Сил України; День працівників морського та річкового флоту; 190 років від дня заснування (1830) Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (на той час – Харківська губернська публічна бібліотека) ; 120 років від дня народження Володимира Герасимовича Магара (1900–1965), українського режисера, актора; 110 років від дня народження Сергія Олексійовича Григор’єва (1910–1988), українського живописця, графіка; 7 липня –Різдво пророка Іоанна Хрестителя. День Івана Купала; День працівника природно-заповідної справи; 60 років від дня створення (1960) Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України (на той час – Український (Київський) науково-дослідний інститут експериментальної та клінічної онкології МОЗ УРСР) ; 120 років від дня народження Юрія Корнійовича (Корнелійовича) Смолича (1900–1976), українського письменника, прозаїка, публіциста, драматурга, мемуариста, критика, журналіста, громадсько-політичного діяча;  8 липня – День родини ; 110 років від дня народження Кирила Андрійовича Куцюка-Кочинського (1910–1991), українського поета, перекладача, громадського діяча (Румунія) ; 100 років від дня народження Вадима Григоровича Кононенка (1920–1983), українського вченого в галузі авіаційної технології та обробки металів тиском; 9 липня – 170 років від дня народження Івана Минчева Вазова (1850–1921), болгарського письменника, громадського діяча; 10 липня – 125 років від дня народження Карла Генріха Марії Орфа (1895–1982), німецького композитора, драматурга, музикознавця, педагога, театрального діяча; 120 років від дня народження Петра Степановича Погребняка (1900–1976), українського вченого-лісівника, ґрунтознавця; 11 липня – Всесвітній день народонаселення; 120 років від дня народження Павла Трохимовича Кононенка (1900–1971), українського письменника;  100 років від дня народження Євгена Микитовича Зубцова (1920–1986), українського композитора, диригента; 12 липня – День святих первоверховних апостолів Петра і Павла; День рибалки; 13 липня – 140 років від дня народження Андрія Ілліча (Ільковича) Жука (1880–1968), українського публіциста, геополітика, дипломата; 130 років від дня народження Арнольда (Андрія) Володимировича Кордюма (1890–1969), українського актора, режисера, сценариста;110 років від дня народження Петра Степановича Непорожнього (1910–1999), українського вченого в галузі енергетичного будівництва, державного діяча; 80 років від дня народження Івана Григоровича Сокульського (1940–1992), українського поета, правозахисника, громадського діяча; 14 липня – 120 років від дня народження Олександра Кириловича Горчакова (1900–1960), українського хірурга 15 липня – День українських миротворців; 140 років від дня народження Сергія Івановича Канюка (1880–1945), українського письменника, публіциста, журналіста, педагога, громадського діяча; 120 років від дня народження Володимира Автономовича Грінченка (1900–1948), українського археолога, музеєзнавця;
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Відкрито книжкову виставку, присвячену Марку Черемшині

altДо 140-ти річчя від дня народження Марка Черемшини (справж. Іван Юрійович Семанюк; 1874), українського письменника-класика  У приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжково-журнальну виставку  «Черемшина і галицька проза» (експонується з 03 червня до 24 червня в приміщенні абонементу).

 

 

 

 

Довідка

Серед українських літераторів Галичини кінця ХІХ - першої чверті ХХ ст. одне з найпочесніших місць належить Марку Черемшині.

Марко Черемшина (Іван Юрійович Семанюк) народився 13 червня 1874 року в селі Кобаки, Косівського району, на Станіславщині (тепер Івано-Франківщина) .

Марко Черемшина – один із найбільших фольклорних українських письменників. Усна народна поезія відчутна і у виборі сюжету, і в композиції, і в змалюванні образів, і в мовностилістичних засобах кожного твору, і в інтонації розповіді. Трагізм народного життя у конкретно-історичних обставинах того часу, узагальнений в усній літературі народу, знайшов своє відображення у трагічних образах і життєвих колізіях оповідань, малих фейлетонів, новел, образків і ескізів Марка Черемшини.

Літературно-фольклорний симбіоз – характерна риса самобутнього таланту. Як і В.Стефаник, він став поетом мужицької розпуки, не шукав на селі ні етнографічної екзотики, ні поетичної ідилії, а сприймав його таким, як воно було, – темним, забобонним, убогим, знедоленим, прибитим віками безпросвітної нужди і зневаги, що не бачило ніякого виходу із своєї приреченості. Уся його творчість не вийшла за межі малої прози. Головним героєм став безземельний гуцул, який не може вилізти з нужди, борсається в тенетах, розставлених йому панами, жандармами, лихварями. Письменник змалював цілу галерею селянських типів, різних за своєю зовнішністю, вдачею, але однакових за долею – всіх їх тисне нужда, темрява і безправ’я.

1896-1898 роки – період напружених творчих шукань Марка Черемшини в галузі тематики, жанрів, зображувальних засобів. Ніколи згодом творчість митця не буде такою різноманітною, як у цей час. Він розробляє оповідання, байку, казку, пише поезії в прозі, перекладає. У 1898 році молодий автор друкує в журналі «Дзвінок» твори для дітей.

Протягом 1900 та 1901 рр. у львівському “Літературно-науковому віснику” і чернівецькій “Буковині” надруковано ще ряд оповідань, які склали першу книгу письменника “Карби. Новели з гуцульського життя”, видану у 1901 р. 

Його щирими друзями й однодумцями були Василь Стефаник та Лесь Мартович.

 

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: