11 грудня – Міжнародний день гір; 130 років від дня народження Миколи Дмитровича Чубатого (1889–1975), українського історика, публіциста, громадського та церковного діяча, педагога; 12 грудня – День Сухопутних військ України; 100 років від дня народження Григорія Івановича Васьковича (1919–2008), українського громадсько-політичного діяча, педагога, видавця; 13 грудня – 80 років від дня народження Сергія Олексійовича Бабича (1939–2016), українського громадсько-політичного діяча; 14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 120 років від дня народження Василя Софроновича Софроніва-Левицького [справж. – Левицький (1899–1975)], українського письменника, публіциста, перекладача, драматурга, журналіста, редактора (Канада); 15 грудня – День працівників суду; 140 років від дня народження Ольги Максиміліанівни Левицької [Бучма-Левицька (1879–1925)], української актриси, співачки; 130 років від дня народження Павла Антоновича Громницького (1889–1977), українського живописця; 120 років від дня народження Олександра Михайловича Лейтеса (1899–1976), українського та російського літературознавця, критика; 16 грудня – 170 років від дня народження Андрія Федоровича Стечинського [справж. – Мужик] (1849–1896), українського актора, режисера, драматурга; 100 років від дня народження Василя Георгійовича Єременка (1919–2000), українського театрального художника; 18 грудня – Міжнародний день мігранта; 110 років від дня народження Миколи Антоновича Кравченка (1909–1986), українського вченого в галузі; 100 років від дня народження Миколи Федоровича Герасюти (1919–1987), українського вченого в галузі механіки і машинобудування, конструктора-ракетобудівника; 19 грудня – День святителя Миколи Чудотворця; День співпраці Південь-Південь Організації Об’єднаних Націй; День адвокатури; 80 років від дня заснування (1939) Івано-Франківського національного академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка (на той час – Обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка); 80 років від дня заснування (1939) Львівського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Юрія Дрогобича (м. Дрогобич; на той час – Обласний пересувний український драматичний театр); 100 років від дня народження Миколи Олексійовича Лукаша (1919–1988), українського перекладача, мовознавця, літературознавця; 100 років від дня народження Миколи Кириловича Майорова (1919–1993), українського письменника; 90 років від дня народження Миколи Михайловича Каляки (1929), українського поета, прозаїка, журналіста, драматурга, краєзнавця; 60 років від дня народження Марії Василівни Матіос (1959), української письменниці, політичної діячки; 20 грудня – 130 років від дня народження Лідії Володимирівни Мацієвської (1889–1955), української актриси; 120 років від дня народження Івана Івановича Пільгука (1899–1984), українського письменника, літературознавця, педагога; 21 грудня – 130 років від дня народження Стефана Андрійовича Таранушенка (1889–1976), українського мистецтвознавця історика архітектури, музеєзнавця; 120 років від дня народження Антіна Пилиповича Павлюка (1899–193?), українського поета, прозаїка, перекладача;110 років від дня народження Зиновія Яковича Біленка (1909–1979), українського письменника; 22 грудня – День енергетика; День працівників дипломатичної служби; 275 років від дня народження Данила Самійловича Самойловича [справж. – Сушковський (1744–1805)], українського лікаря, вченого-епідеміолога, основоположника вітчизняної епідеміології; 140 років від дня народження Ганни Степанівни Юрчакової (1879–1965), української актриси; 125 років від дня народження Оксани Олександрівни Драгоманової (1894–1961), української письменниці, перекладачки, громадської діячки; 23 грудня – 90 років від дня народження Володимира Микитовича Шевченка (1929–1987), українського кінорежисера; 24 грудня – День працівників архівних установ; 175 років від дня народження Євгена Ієронімовича Желехівського (1844–1885), українського лексикографа, мовознавця, фольклориста, громадського діяча, педагога; 25 грудня – Різдво Христове за григоріанським календарем; 310 років від дня народження Жульєна Офре де Ламетрі (1709–1751), французького медика, філософа ; 125 років від дня народження Спиридона Петровича Добровольського (1894–1977), українського письменника, драматурга; 125 років від дня народження Миколи Олександровича Фоменка (1894–1961), українського композитора, піаніста, педагога, музичного критика; 120 років від дня народження Костянтина Єрофійовича Антиповича (1899–1949), українського історика; 82 роки від дня народження В'ячеслава Максимовича Чорновола (1937 - 1999), українського політика, журналіста, публіциста, літературного критика, політичного та державного діяча; 26 грудня – 170 років від дня народження Павла Івановича Богданова (1849–1894), українського співака-аматора, педагога; 160 років від дня народження Юліана Юліановича Кобилянського (1859–1922), українського мовознавця, перекладача, лексикографа, педагога; 27 грудня – 160 років від дня народження Людвіка Лазаря Заменгофа (1859–1917), польського лікаря, лінгвіста, творця мови есперанто; 120 років від дня народження Георгія Миколайовича Леонідзе (1899–1966), грузинського письменника, перекладача, зокрема творів Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки; 120 років від дня народження Ніни Борисівни Медведєвої (1899–1969), українського патофізіолога; 100 років від дня народження Людмили Діонисівни Нівіної (1919–2015), українського архітектора; 90 років від дня народження Валентина Дмитровича Чернухи (1929–1981), українського графіка; 28 грудня – 110 років від дня народження Василя Митрофановича Борщевського (1909–1992), українського літературознавця; 100 років від дня народження Михайла Івановича Ігнатенка (1919–2004), українського поета; 100 років від дня народження Володимира Семеновича Кульчицького (1919–2009), українського вченого-правознавця, історика держави і права; 90 років від дня народження Анатолія Петровича Завгороднього (1929–2009), українського живописця, графіка; 29 грудня – 130 років від дня народження Костянтина Олексійовича Калініна (1889–1938), українського авіаконструктора, авіатора; 125 років від дня народження Михайла (Мішеля) Федоровича Андрієнка-Нечитайла (1894–1982), українського живописця, театрального художника, мистецтвознавця, прозаїка; 120 років від дня народження Олени Гнатівни Голіцинської (1899–1978), української актриси; 31 грудня – 150 років від дня народження Анрі Еміля Бенуа Матісса (1869–1954), французького живописця, скульптора, графіка; 110 років від дня народження Миколи Володимировича Бикова (1909–1945), українського кінооператора; 100 років від дня народження Ярослава Дем’яновича Вітошинського (1919–2001), українського режисера, музично-громадського діяча; 70 років від дня народження Любові Василівни Голоти (1949), української письменниці, журналістки
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Читаємо дітям
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

Відкрито книжкову виставку, присвячену Марку Черемшині

altДо 140-ти річчя від дня народження Марка Черемшини (справж. Іван Юрійович Семанюк; 1874), українського письменника-класика  У приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжково-журнальну виставку  «Черемшина і галицька проза» (експонується з 03 червня до 24 червня в приміщенні абонементу).

 

 

 

 

Довідка

Серед українських літераторів Галичини кінця ХІХ - першої чверті ХХ ст. одне з найпочесніших місць належить Марку Черемшині.

Марко Черемшина (Іван Юрійович Семанюк) народився 13 червня 1874 року в селі Кобаки, Косівського району, на Станіславщині (тепер Івано-Франківщина) .

Марко Черемшина – один із найбільших фольклорних українських письменників. Усна народна поезія відчутна і у виборі сюжету, і в композиції, і в змалюванні образів, і в мовностилістичних засобах кожного твору, і в інтонації розповіді. Трагізм народного життя у конкретно-історичних обставинах того часу, узагальнений в усній літературі народу, знайшов своє відображення у трагічних образах і життєвих колізіях оповідань, малих фейлетонів, новел, образків і ескізів Марка Черемшини.

Літературно-фольклорний симбіоз – характерна риса самобутнього таланту. Як і В.Стефаник, він став поетом мужицької розпуки, не шукав на селі ні етнографічної екзотики, ні поетичної ідилії, а сприймав його таким, як воно було, – темним, забобонним, убогим, знедоленим, прибитим віками безпросвітної нужди і зневаги, що не бачило ніякого виходу із своєї приреченості. Уся його творчість не вийшла за межі малої прози. Головним героєм став безземельний гуцул, який не може вилізти з нужди, борсається в тенетах, розставлених йому панами, жандармами, лихварями. Письменник змалював цілу галерею селянських типів, різних за своєю зовнішністю, вдачею, але однакових за долею – всіх їх тисне нужда, темрява і безправ’я.

1896-1898 роки – період напружених творчих шукань Марка Черемшини в галузі тематики, жанрів, зображувальних засобів. Ніколи згодом творчість митця не буде такою різноманітною, як у цей час. Він розробляє оповідання, байку, казку, пише поезії в прозі, перекладає. У 1898 році молодий автор друкує в журналі «Дзвінок» твори для дітей.

Протягом 1900 та 1901 рр. у львівському “Літературно-науковому віснику” і чернівецькій “Буковині” надруковано ще ряд оповідань, які склали першу книгу письменника “Карби. Новели з гуцульського життя”, видану у 1901 р. 

Його щирими друзями й однодумцями були Василь Стефаник та Лесь Мартович.

 

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: