19 вересня – 200 років від дня народження Олександра Івановича Павловича (1819–1900), українського фольклориста, етнографа, поета, педагога, священика, громадського діяча; 110 років від дня народження Василя Васильовича Зозуляка (1909–1994), українського письменника (Словаччина); 20 вересня – 90 років від дня народження Івана Олексійовича Світличного (1929–1992), українського поета, літературознавця, мовознавця, критика, правозахисника; 21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці. Друга Пречиста; Міжнародний день миру; День винахідника і раціоналізатора; День фармацевтичного працівника; 100 років від дня народження Любові Пилипівни Калачевської (1919–1995), української актриси; 90 років від дня народження Павла Федоровича Кампова (1929–2009), українського публіциста, громадського діяча, правозахисника; 22 вересня – День партизанської слави; День машинобудівника; 180 років від дня народження Корнила Миколайовича Устияновича (1839–1903), українського художника, письменника, публіциста, громадського діяча; 130 років від дня народження Сергія Степановича Дложевського (1889–1930), українського філолога, мовознавця, літературознавця, краєзнавця, археолога, педагога; 100 років від дня народження Петра Трохимовича Маркушевського (1919–2001), українського літературознавця, театрознавця, фольклориста, критика; 23 вересня – 140 років від дня народження Павла Івановича Сениці (1879–1960), українського композитора, фольклориста, педагога; 120 років від дня народження Євмена Івановича Мариківського (1899–1986), українського диригента, педагога; 90 років від дня народження Григорія Никифоровича Цицалюка (1929–1995), українського композитора, педагога; 80 років від дня народження В'ячеслава Михайловича Мальця (1939), українського письменника; 24 вересня – 125 років від дня народження Романа Григоровича Купчинського (1894–1976), українського поета, прозаїка, журналіста, редактора, критика, композитора, громадського діяча (США) 25 вересня – 190 років від дня заснування (1829) Одеської національної наукової бібліотеки (на той час – Міська публічна бібліотека); 100 років від дня народження Сергія Дмитровича Зубкова (1919–2007), українського літературознавця; 26 вересня –110 років від дня народження Івана Павловича Шаповала (1909–після 1999), українського скульптора, педагога; 100 років від дня народження Олександра Боніфатійовича Гринька [справж. – Гриньков (1919–2013)], українського актора, публіциста, культурного діяча 27 вересня – Воздвиження Хреста Господнього; Всесвітній день туризму; День вихователя і всіх дошкільних працівників; 170 років від дня народження Едгара Ковача (1849–1912), українського архітектора, живописця, теоретика мистецтва угорського походження; 130 років від дня народження Олександра Костянтиновича Дорошкевича (1889–1946), українського літературознавця, критика, педагога; 90 років від дня народження Єлизавети Федорівни Миронової (1929–2010), української майстрині декоративного розпису; 75 років від дня народження Гізели Альбертівни Циполи (1944), української співачки; 28 вересня – 90 років від дня народження Дмитра Васильовича Павличка (1929), українського поета, перекладача, літературного критика, громадсько-політичного діяча, Героя України (2004); день народження Василя Олександровича Сухомлинського (1918-1970), українського педагога; 29 вересня – 170 років від дня народження Якова Олександровича Новикова (1849–1912), українського соціолога, економіста, педагога, громадського діяча; 90 років від дня народження Віктора Михайловича Іконника (1929–2000), українського хорового диригента, композитора, педагога; 30 вересня – День мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії; Всеукраїнський день бібліотек; День усиновлення; 160 років від дня народження Альфреда Антона Єнсена (1859–1921), шведського вченого-славіста, поета, літературознавця, перекладача; 130 років від дня народження Катерини Людвиківни Лучицької (1889–1971), української актриси, режисера; 120 років від дня народження Андрія Степановича Паніва (1899–1937), українського поета, журналіста, перекладача; 110 років від дня народження Івана Івановича Гарапка (1909–2002), українського скульптора; 110 років від дня народження вана Михайловича Керницького (1909–1979), українського мовознавця; 110 років від дня народження Олексія Григоровича Тарасенка (1909–1991), українського актора, режисера.
Головна. Новини
Про бібліотеку
Історична довідка
Правила користування
Порядок обслуговування користувачів
Керівництво
Структурні підрозділи (відділи)
Діяльність бібліотеки
Плани роботи
Пункт доступу громадян
Календар подій
Контакти
Новини освіти
Освіта України у ЗМІ
Освіта Львівщини у ЗМІ
Ресурси
Каталоги і картотеки
Генеральний абетковий каталог
Читацький абетковий каталог
Систематичний каталог
Систематична педагогічна картотека
Періодичні видання
Електронний каталог
Імідж-каталог
Інтернет-ресурси
Словники
Пошукові системи, електронні бібліотеки
Освітянські бібліотеки Львівщини
Видавництва психолого-педагогічної літератури
Книга Вголос = Voicebook
Про наш проект
Аудіо-презентації книг
Аудіо-композиції на теми творів
Аудіо-композиції про видатних людей
Послуги
Індексування за УДК
Бібліотечному фахівцю
Електронна доставка документів
Доступ до публічної інформації
Знайомтесь: нові книги
Діяльність
Інформаційна діяльність
Календар знаменних дат
Книжково-журнальні виставки
Віртуальні виставки
Видатні педагоги України
Сценарії
Календар подій
Журнал "Колосок"
Газета "Колосочок"
Бібліографічна діяльність
Рекомендаційні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Бібліографічні огляди
Каталоги виставок
Реферування журналу "Педагогічна думка"
Медіаосвіта
Інформаційна сторінка
Методична діяльність
Методичні рекомендації
Підвищення кваліфікації та проф. самоосвіта
Культурно-мистецькі заходи
Проекти
Пізнаємо Львів: пам'ятки історії та культури
Пізнаємо Україну: пам'ятки історії та культури
Творчість наших користувачів
Спорт Галичини: історичний календар
Відкриті дані
Нормативна та правова база
Організаційні документи
Статут
Фінансова звітність
Реєстр відкритих даних
Бюджет
Кошторис
Штатний розпис
Державні закупівлі
Додаток до річного плану закупівель
Електронна доставка документів
Зворотній зв'язок

Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека"

центр інформаційного та комунікативного забезпечення потреб в освіті і самоосвіті, в профорієнтації, в духовному, емоційному, естетичному розвитку педагогічних працівників.

 

Календар подій

ВОНИ ОСПІВУЮТЬ ЛЬВІВ І ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ, ЇХНІ ПОЕЗІЇ ПРОНИЗАНІ БОЛЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ: ТВОРЧА ЗУСТРІЧ З ЮЛІЄЮ КУРТАШ-КАРП ТА НАТАЛІЄЮ КРИНИЧАНКОЮ

alt05.06.2019 р. в приміщенні КЗ ЛОР «Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека» (вул. Зелена, 24) відбулася творча зустріч з поетесою, сценаристкою, перекладачкою, літературним критиком, громадською діячкою, членом Національної спілки письменників і журналістів, лауреатом літературної премії імені Пантелеймона Куліша, мистецької премії «Львівська слава» Юлією Курташ-Карп і автором та виконавицею пісень у жанрі співаної поезії, режисером, донедавна ведучою радіопрограми на Львівському радіо, головою громадської організації «Етра», активною захисницею культурної та історичної спадщини Наталією Криничанкою. 

 

Презентовано книгу Юлії Курташ-Карп «Уроки гравітації», виданої у Львові у видавництві «Каменяр» у 2017 році.

Захід відбувся в рамках курсів підвищення кваліфікації для шкільних бібліотекарів Львова та Львівської області, які проводить КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» і, зокрема, методист кабінету координаційно-методичної діяльності Надія Павлівна Корж.


Гостем творчої зустрічі був відомий архітектор, художник, громадський діяч, лідер громадської організації «Форум Львів і майбутнє», прихильник таланту Юлії Курташ-Карп і Наталії Криничанки Кузьмак Ігор Степанович, який має потребу відчути щиру, правдиву ауру поезії і музики в стінах колишньої вілли родини Шептицьких. 


Гостей тепло привітала виконуюча обов’язки директора КЗ ЛОР «ЛОНПБ» Надія Семенівна Помфюк.


Справжнє блаженство тримати новеньку книжку в руках, відчувати на дотик гладеньку лаковану обкладинку, на запах – свіжий папір і типографську фарбу, на слух – шурхіт сторінок! Коли ми занурюємося у зміст, неквапливо перегортаємо сторінки, ми знаходимо щось чарівне і важливе, відкриваємо цілий світ образів, людських стосунків.
Юлія Курташ-Карп ввела нас у сокровенне її сторінок книги «Уроки гравітації». Автор пам’ятає свій перший дитячий вірш, присвячений матері. Тому написала «Оду першому віршу» і, мабуть, – оду своїй матері, яка підтримала її у цих починаннях. Малесенький уривок з вірша свідчить про це:


…«Не треба філософом бути, облиш!
Це – нудно…» – забідкався тато.
Та мама поклала під подушку вірш
і вийшла зі мною із хати.
Ми з нею в розквітлім саду обнялись,
й вона мені тихо сказала:
«Весна, моя Мавко… А ти не журись,
Що осінь уже прозвучала».

22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Болем у серці озвався вірш Юлії Курташ-Карп «На Лонцького»:


Торкаю стін, забілених на попіл…
І подихом розстріляних сонат
зоріє тиша днем Зелених свят,
як оборона невагомих кроків.
Трамвай додому квапиться за ріг.
І гусне щастя у повидло рожі.
Тюрма безлика, сни її не схожі 
на день недільний і солодкий гріх…

Прозвучали вірші «Пліч-о-пліч», «Присуд календаря». Згадався Майдан 2014 р.:
Обмежений простір. Спресований час.
День гніву. День болю. День смутку.
Майдан як ріка… В неї входим щораз,
опісля сумнівних здобутків.

Скільки туги в цих рядках…

Історія… Вона прийшла в мій дім,
жонглюючи весною і … сльозою.
Не через двері – до передпокою
запхалася із мотлохом чужим.

А далі полився ніжний і зворушливий спів Наталії Криничанки. Вона виконала свою найвідомішу «Пісню про Львів» («Маленький Лондон…»), а також пісні «Пане підпоручнику» (слова і музика Олександра Смика), «Заспівай мені, Львове, востаннє» (слова і музика Наталії Криничанки), «Поїзд у Варшаву» (слова Ліни Костенко, музика Володимира Верменича), «Серце сина» (слова Анни Канич, музика Наталії Криничанки).


Слова з пісні «Пане підпоручнику» «кров, як вишиванка під мундиром» вразили до глибини душі.


Пісня «Заспівай мені, Львове, востаннє» пригадала, як під час репресій арештовували на вулицях Львова жінок в елегантних убраннях. У цих шифонових суконках та модельних мешточках жінки, немов зачаровані попелюшки, опинялися на сибірських морозах. «Чорні коні везуть попелюшок на бал».


Пісня «Серце сина», присвячена колись Ігорю Білозіру, викликала у слухачів сльози на очах.


Теплою і водночас пройнятою болем була зустріч з Юлією Курташ-Карп та Наталією Криничанкою. Та оптимізму додають слова Юлії Курташ-Карп з вірша «Потреба сповіді», які звучать так:


Все, що прошу, Боже неконфліктний: 
Миру, згоди й діток – за столи! 
І сльози… Але опісля битви, 
Відстоявши Змієві вали.

(Підготувала Наталя Звольська)

 

Нам цікаво : які книги Ви читаєте: